ru

Державна підтримка інвестицій: плани та очікування

Джерело: Kiev24.ua

Третього вересня 2020 року Верховна Рада України прийняла у першому читанні пакет законопроектів, спрямованих на полегшення долі суб’єктів господарювання, які будуть реалізувати інвестиційні проекти та вкладати кошти у вітчизняну економіку. Це законопроект №3761, який вносить зміни до Перехідних положень Податкового кодексу, та законопроект №3762, яким запропоновані доповнення до Прикінцевих та перехідних положень Митного кодексу України.

Такі зміни вносяться за ініціативою Президента України з метою гармонізації реалізації Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями», який був визначений Президентом як невідкладний та прийнятий у першому читанні ще 21.07.2020 р.

Автори законопроектів впевнені, що їх прийняття забезпечить конкурентоспроможність України як напрямку капіталовкладень, сприятиме створенню нових робочих місць, розвитку індустрій та регіонів, інтеграції України до ланцюгів міжнародного співробітництва та поставок, створення додаткової вартості виробленої в Україні продукції та в цілому підвищення якості життя громадян України.

Вказані цілі мають бути досягнуті через запровадження державної підтримки великих інвестиційних проектів, важливими інструментами якої має стати саме надання податкових та митних стимулів щодо оподаткування суб’єктів, які реалізовуватимуть такі інвестиційні проекти.

Кому надається підтримка

Надання державної підтримки планується для проектів, що передбачають внесення інвестицій в розмірі понад 30 мільйонів євро, створення не менше 150 робочих місць щороку та реалізуються у сферах переробної промисловості, інфраструктури, логістики, туризму, охорони здоров’я, освіти, спорту, поводження з побутовими відходами і передбачають будівництво (реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) відповідних об’єктів та придбання необхідного обладнання.

Реалізація проекту розпочинається з укладення спеціального інвестиційного договору відповідно до Закону «Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями». Такий договір укладається між:

  • державою в особі Кабміну;
  • інвестором із значними інвестиціями – особою, яка створена спеціально для реалізації проекту;
  • заявником — юридичною особою або декількома юридичними особами, які беруть участь у реалізації проекту; та
  • органом місцевого самоврядування, якщо ним надається державна підтримка або виділяються земельні ділянки.

Саме в інвестиційному договорі передбачається порядок та умови реалізації кожного конкретного інвестиційного проекту, обсяги та суми надання державної підтримки.

Законопроект №3760 передбачає, що загальний обсяг державної підтримки обмежується 30 відсотками від планового обсягу інвестицій. А строк реалізації інвестиційного проекту не має перевищувати п’яти років.

Державна підтримка може надаватися у формі звільнення від сплати окремих податків, митних платежів, забезпечення переважного права землекористування та можливості придбання у власність земельних ділянок для реалізації проекту, забезпечення за рахунок бюджетних коштів будівництва або реконструкції об’єктів необхідної суміжної інфраструктури.

Звільнення від оподаткування прибутку

Одним з податкових стимулів, передбачених законопроектом №3761, є звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств прибутку інвестора, який є стороною спеціального інвестиційного договору та який отримав прибуток саме внаслідок реалізації цього договору.

Від оподаткування звільнятиметься прибуток підприємства протягом п’яти послідовних років, починаючи з періоду, який буде визначений самим платником податків у поданій ним заяві про застосування звільнення, але не раніше дати її подання та дати введення в експлуатацію об’єкта, побудованого чи відновленого в рамках реалізації інвестиційного проекту.

При цьому загальна сума податку на прибуток, яка не буде сплачена до бюджету та залишиться у розпорядженні інвестора, включатиметься у загальну суму державної підтримки, зазначену в інвестиційному договорі. При цьому якщо розмір несплаченого податку перевищить встановлений договором розмір державної підтримки, сума такого перевищення має бути сплачена до бюджету у тому періоді, в якому воно виникло. А в наступних періодах податок на прибуток сплачуватиметься у загальному порядку.

Звільнення від митних платежів

Що стосується митного законодавства, то запропонованими проектами законів пропонується звільнити від оподаткування митними платежами (ввізним митом та податком на додану вартість) ввезення на територію України в митному режимі імпорту обладнання, призначеного для реалізації інвестиційного проекту. Зазначене обладнання повинно бути новим, не перебувати раніше в використанні та має бути виготовленим не пізніше як за три роки до початку реєстрації інвестиційного проекту.

Перелік обладнання, ввезення якого звільнятиметься від митних платежів, визначатиметься Кабінетом Міністрів  України.

Пільги щодо плати за землю

Якщо в рамках реалізації інвестиційного проекту використовуються земельні ділянки щодо яких проведена нормативна грошова оцінка, органи місцевого самоврядування можуть встановлювати щодо них менші ставки земельного податку або звільняти інвесторів від його сплати. Загальна сума вивільнених коштів так само враховується у складі загального обсягу державної підтримки.

Важливою умовою є те, що у разі дострокового припинення інвестиційного договору або відчуження ввезеного обладнання раніше п’яти років з дати зарахування його на баланс, ввізне мито має бути сплачене на загальних підставах. Податок на додану вартість, окрім випадку відчуження обладнання раніше п’яти років, має бути сплачений також у разі, коли спеціальний інвестиційний договір достроково припиняється у зв’язку з невиконанням інвестором зобов’язань щодо обсягу інвестицій або строків реалізації інвестиційного проекту, якщо тільки це не спричинено невиконанням державою зобов’язань щодо державної підтримки або настанням форс-мажорних обставин. Окрім ПДВ, має бути сплачена ще і пеня. Аналогічні умови поширюються і на податок на прибуток підприємств, який у разі дострокового припинення інвестиційного договору з вини інвестора має бути сплачений за весь період застосування звільнення. При цьому щодо нарахування відповідних зобов’язань не діють строки давності, передбачені ст. 102 ПК України.

Набрання чинності новими законами передбачається вже з 01 січня 2021 року. А відповідні преференції для інвесторів мають діяти до 1 січня  2035 року.

Автори законодавчої ініціативи взяли за основу досвід деяких країн Східної Європи, які за останні роки залучили інвестицій у три рази більше, ніж Україна. На новий пакет законопроектів керівництво держави покладає великі надії. Проте не весь бізнес поділяє їх оптимізм. Багато представників вважають обмежуючим для подальшого інвестування в Україну встановлений мінімальний розмір вкладень у 30 млн. грн. Є побоювання, що такі зміни «пишуться» під заздалегідь визначене коло суб’єктів і проектів, а про реальне покрашення інвестиційного клімату держави мова не йде.

Втім, самі зміни, безумовно, можуть стати у нагоді інвесторам, проте вони однозначно потребують доопрацювання, про що вже домовлено в рамках підготовки пакету до другого читання, та узгодження із законодавством у сфері державно-приватного партнерства, яке регулює суміжні правовідносини.