ru

Державне регулювання цін: чи доведеться знов шукати гречку?

Джерело: Mind.UA

З 18 травня в Україні запрацювало державне регулювання цін на деякі товари. Якщо коротко, тепер продавці мають заздалегідь декларувати підвищення цін, при чому строк декларування залежить від відсотку підвищення ціни.

Розберемося, що рішення КМУ означає для бізнесу та чим такі нововведення можуть обернутись для споживачів.

Все це передбачила Постанова КМУ №341 від 22 квітня 2020 року «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення» затверджено переліки таких товарів, порядок декларування зміни роздрібних цін на них та запроваджено державне регулювання цін.

До товарів, що мають істотну соціальну значущість віднесено: гречану крупу, цукор-пісок, пшеничне борошно вищого сорту, макаронні вироби вітчизняного виробництва (вермішель з борошна пшеничного вищого сорту), пастеризоване молоко жирністю 2,5 % (у плівці), житньо-пшеничний хліб, курячі яйця категорії С1, птицю (тушка куряча), мінеральну негазовану воду, вершкове масло жирністю 72,5 %.

До переліку товарів протиепідемічного призначення увійшли ряд лікарських засобів, антисептиків та дезінфекційних засобів та засобів індивідуального захисту.

З 18 травня 2020 року і до кінця строку дії карантину продавці, що реалізують товари, віднесені до переліку товарів, що мають істотну соціальну значущість або протиепідемічне призначення зобов’язані декларувати у Держпродспоживслужбі збільшення роздрібних цін на кожен вид товару в незалежності від ваги (об’єму) одиниці товару, дозування, форми випуску та будь-яких інших ознак.

Продавець, що підвищив ціну на 15 і більше відсотків, не може продавати такий товар за новою ціною протягом 30 днів з дня декларування (не рахуючи день декларування). При збільшенні ціни від 10 до 15 відсотків продавець повинен задекларувати зміну ціни за 14 днів, а при збільшенні ціни від 5 до 10 відсотків  за 3 дні.

Збільшення роздрібної ціни рахується у порівнянні до ціни, що діяла на певний вид товару у даній точці продажу на дату набрання чинності Постановою КМУ №341,тобто на 18 травня 2020 року, або у порівнянні з попередньо задекларованою роздрібною ціною (крім випадків збільшення ціни внаслідок закінчення строку дії знижки або зменшення ціни).

Декларування повинно здійснюватися по кожній точці продажу окремо. Тобто, при поставці одиниці товару за новою ціною, підприємець, що має 20 магазинів, відповідно повинен подати 20 однакових декларацій.

При невиконанні вимог регулятора до суб’єкта господарювання можуть бути застосовані санкції, передбачені ч.1 ст.20 ЗУ «Про ціни та ціноутворення», у вигляді вилучення необґрунтовано одержаної виручки після зміни ціни та накладення штрафу у розмірі 100 % відсотків від цієї виручки.

Також громадяни (фізичні особи-підприємці) і посадові особи суб’єктів господарювання за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, притягуються до адміністративної відповідальності шляхом накладання штрафів у розмірах, визначених ст. 165-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Великий дистриб’юторський бізнес працює за договорами поставки, що, як правило, фіксують ціни на поставку товарів впродовж тривалого періоду. Зміна істотних умов договору, до яких відноситься ціна, потребує взаємної згоди сторін та внесення змін до договору. Тому, мережеві магазини та супермаркети знаходяться у більш виграшному положенні в порівнянні з дрібним та середнім бізнесом, ціноутворення продукції якого повністю залежить від цін на оптовому ринку та може змінюватись щодня.

Закупивши товари у постачальника на 15% дорожче від попередньої ціни реалізації, продавець опиниться перед вибором: або не підвищувати ціну, що означає працювати собі у збиток або задекларувати підвищення ціни і чекати місяць для початку його законної реалізації.

Як наслідок, обігові кошти заблоковані впродовж 30 днів, адже продавець не повертає кошти, витрачені на закупку товару, натомість повинен подбати про його складське зберігання до початку реалізації. Для малих підприємців така ситуація може вплинути на спроможність здійснення закупівлі у наступному місяці.

Зваживши всі «за» і «проти» частина підприємців просто відмовиться від торгівлі товарами, що потрапили під державне регулювання цін, що призведе до зменшення пропозиції на споживчому ринку та дефіциту даної категорії товарів. В свою чергу, дефіцит підвищує цінність товару і призводить до його здорожчання.

Альтернативний вихід, що активно обговорюється бізнес спільнотою, одноразове декларування підняття ціни на 50-70% відсотків та реалізація товарів по акціях та знижках за ціною, що формується з вартості товару у закупці та звичайної націнки продавця. Оскільки зниження ціни не потребує декларування, продавці можуть самостійно регулювати ціноутворення в рамках заявленої дельти.

Україна вже мала негативний досвід державного втручання в ринкове ціноутворення шляхом запровадження декларування роздрібних цін, однак знову повертаємось до «своїх граблів». Найбільш вразливими до таких змін є малий та середній бізнес, а також кінцеві споживачі, захист інтересів яких і є метою нововведень.