Джерело: Ліга БІЗНЕС
Нинішня влада з самого початку проявила себе дуже продуктивним законотворцем. Нові законопроекти активно з’являються і так само активно обговорюються суспільством. І до останнього зберігається інтрига щодо долі кожного з них при розгляді Верховною Радою. Проте деякі питання, що очікують свого врегулювання, є сьогодні надто гострими. Розглянемо основні моменти, що ймовірно будуть вирішувати долю бізнесу наступного року.
Підтримка малого бізнесу: новини від Президента
Буквально минулого тижня, 26 листопада 2020 р., було зареєстровано Президентський законопроект №4429 “Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”. Законопроект розроблено з метою фінансової підтримки суб’єктів господарювання, які страждають від запроваджених Кабміном карантинних обмежень.
Законодавець пропонує:
· Забезпечити у 2020 році виплату одноразової матеріальної допомоги у розмірі 8000 грн. особам, які можуть втратити частину заробітної плати чи доходу у разі запровадження додаткових обмежувальних протиепідемічних заходів, а також одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання для збереження робочих місць (до 8 000 грн. на одного працівника) та одноразової компенсації витрат на сплату ЄСВ (у розмірі суми ЄСВ, сплаченої за 10 місяців до набрання чинності законом, що поділена на 10).
· Протягом карантину та 6 місяців після його закінчення забезпечити можливість одержання державної підтримки суб’єктами малого і середнього бізнесу сфери громадського харчування.
· Продовжити дію договорів оренди державного та комунального майна, строк яких закінчується протягом карантину, на строк до 1 місяця після його завершення – для суб’єктів, робота яких була тимчасово зупинена. Для таких суб’єктів у період дії карантину скасовується стягнення орендної плати за вказаними договорами.
· Не застосовувати під час дії карантину та після його закінчення норму щодо призупинення дії та анулювання ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями у разі несвоєчасної сплати ліцензіатами чергового платежу за ліцензії.
· Включати до страхового стажу особи період отримання допомоги по частковому безробіттю, на період карантину.
· Дозволити ФОП здійснити доплату до розміру мінімального страхового внеску за місяці зменшення доходу на період карантину – з метою недопущення зниження коефіцієнту заробітної плати при обчисленні пенсії.
Конкретний порядок надання передбачених законопроектом виплат має визначити Кабмін, так само як і перелік основних видів діяльності, які постраждали від протиепідемічних заходів.
В законопроекті вже зараз передбачено ряд обмежень. Так, наприклад, особа, що має право на отримання матеріальної допомоги, повинна бути найманим працівником за основним місцем роботи суб’єкта господарювання, що має основний вид діяльності, який відповідає майбутньому переліку Кабміну, станом на 31.10.2020 р. При цьому такий суб’єкт повинен був нарахувати ЄСВ за 3-й квартал 2020 р., а середня заробітна плата працівника не має перевищувати 30 тис. грн. на місяць. ФОП, що претендує на допомогу, має бути зареєстрований не менше 3 місяців на дату набрання чинності законом та повинен був сплатити у 2020 р. ЄСВ не менше, ніж за 3 місяці. При цьому ФОП не може бути одночасно найманим працівником.
Особи, які для отримання матеріальної допомоги нададуть недостовірні відомості, зобов’язані будуть повернути отримані суми у подвійному розмірі.
Із законопроектом №4429 тісно пов’язаний зареєстрований того ж дня законопроект №4430, яким планується внести зміни до Податкового кодексу України та інших законів щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню хвороби COVID-19.
Ініціатори законопроекту пропонують:
· Списати податковий борг, якщо він загалом не перевищує 3060 грн. і не є погашеним на 01.11.2020 р.
· Відстрочити до 29.12.2021 р. погашення податкового боргу, якщо він загалом не перевищує 6800 грн., для фізичних осіб, а також ФОП і осіб, що здійснюють професійну діяльність.
· Списати штрафні санкції у разі погашення податкового боргу протягом 6 міс. з дати набрання чинності Законом. Це положення не стосується великих платників податків, осіб, що перебувають у процедурі банкрутства, осіб, щодо яких є судові рішення, якими розстрочено стягнення податкового боргу, банків, осіб, що мають заборгованість з митних платежів та зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
· Збільшити поріг стягнення податкового боргу до 3060 грн. До досягнення податковим боргом вказаної суми платникам податків не надсилаються податкові вимоги, до їх майна не застосовується право податкової застави, а строк позовної давності не розпочинається.
· Не оподатковувати ПДФО та податком на прибуток підприємств доходи у вигляді матеріальної допомоги та компенсацій, отриманих в результаті реалізації програми соціальної підтримки суб’єктів на період встановлення протиепідемічних обмежувальних заходів (відповідно до законопроекту 4429);
· Звільнити платників єдиного податку 1 групи від сплати ЄП з грудня 2020 р. по травень 2021 р.
· Звільнити від нарахування та сплати ЄСВ платників єдиного податку 1 групи з грудня 2020 р. по травень 2021 р. за себе та включити вказані періоди до страхового стажу.
При цьому за підрахунками, наведеними у пояснювальній записці до законопроекту списанню підлягатимуть 1,3 млрд. податкового боргу, а відстроченню – 310 млн. Проте очікується погашення податкового боргу у сумі 12 млрд. грн. протягом 6 місяців з дати введення закону в дію, та зменшення витрат на здійснення заходів із стягнення податкового боргу.
У Офісі Президента вважають, що реалізація положень законопроектів підтримає платників податків, що потерпають від карантинних заходів та послабить адміністративний тиск на них.
Крім того, 25 листопада 2020 р. був зареєстрований законопроект №4421, ініційований цілою групою народних депутатів, який так само передбачає внесення змін до ПК України та деяких інших законодавчих актів щодо додаткової підтримки суб’єктів господарювання на період здійснення заходів, спрямованих на протидію коронавірусній хворобі.
Законопроектом пропонується:
· встановити річний мораторій на зміну ставок ПДВ;
· на три місяці скасувати військовий збір;
· додатково до мораторію на документальні та фактичні перевірки встановити мораторій на проведення камеральних перевірок, а також зустрічних звірок;
· на період три місяці суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері громадського харчування, приймають відвідувачів у ТРЦ, розважальних закладах, закладах культури, спортивних залах, басейнах, здійснюють торговельне обслуговування населення (крім торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобами; надання фінансових послуг; діяльності операторів поштового зв’язку; медичної практики, діяльності АЗС та технічного обслуговування транспортних засобів) звільнити від відповідальності за невиконання господарських зобов’язань та застосування господарських санкцій;
· на період три місяці зменшити розмір ЄСВ до 11% для вищевказаних суб’єктів;
· на період три місяці для вищевказаних суб’єктів продовжити дію ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію або у разі закінчення терміну їх дії.
Очікування щодо застосування РРО
Як відомо, з 01.01.2021 року очікується наступний (другий) етап реформи РРО. До використання РРО повинні долучитися ФОП, які здійснюють певні передбачені законом «ризикові» види діяльності, зокрема, інтернет-торгівлю, надають послуги у сфері охорони здоров’я, реалізують ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів та дорогоцінного чи напівдорогоцінного каміння, здійснюють діяльність кафе та ресторанів, торгівлю вживаними товарами у магазинах, діяльність туристичних агентств та туроператорів, діяльність готелів та інших закладів тимчасового розміщення, реалізують текстиль, деталі та прилади для автотранспортних засобів згідно переліку, затвердженого Кабміном. Крім того, має бути введений в дію так званий механізм «кешбеку», коли споживач отримує 100% вартості товару (послуги), проданого з порушенням вимог щодо фіскалізації, із суми штрафних санкцій, що стягуються з платника податків за результатами перевірки, проведеної на підставі скарги споживача.
А з 1 квітня 2021 року розпочнеться третій етап реформи ‒ застосування РРО (або Програмного РРО) стане обов’язковим для ФОП, які є платниками єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, незалежно від видів діяльності та обсягу доходу.
Законопроект, яким планувалося відтермінувати використання РРО більш широким колом платників єдиного податку (№4313-д), не був прийнятий у другому читанні та був знятий з розгляду.
Проте 27 листопада 2020 р. Президентом України був внесений Законопроект (№4439) про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій.
Законопроект передбачає, що з 01.01.2021 року розпочати застосування РРО все ж таки мають ФОП – платники єдиного податку другої-четвертої груп, які здійснюють:
· реалізацію товарів (надання послуг) через Інтернет;
· реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
· реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
· реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
· роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах;
· реалізацію текстилю, деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку Кабміну.
Особи, що здійснюють діяльність закладів громадського харчування, діяльність туристичних агентств/операторів, діяльність готелів та закладів тимчасового розміщення до 01.01.2022 р. будуть звільнені від обов’язку застосовувати РРО (ПРРО), окрім випадків перевищення обсягу їх доходу розміру, визначеного як максимальний річний дохід для платників єдиного податку 1-ї групи.
Окрім того, законопроектом передбачені нові критерії класифікації платників єдиного податку за максимальним обсягом річного доходу. Так максимальний рівень доходу платників єдиного податку 1-ї групи становитиме 167 розмірів МЗП, встановленої на 1 січня податкового року (з 01.01.2021 р. це становитиме 1 002 000 грн. Для платників єдиного податку 2-ї групи максимальний рівень доходу передбачений у розмірі 834 МЗП (5 004 000 грн.), а для платників 3-ї групи – 1167 МЗП (7 002 000 грн.). Тобто, рівень лімітів доходу для платників єдиного податку буде змінюватися щороку.
Додатково законопроект №4439 передбачає створення системи обліку даних РРО та можливість доступу до неї споживачів для перевірки справжності та достовірності розрахункових документів. Але при цьому зміни, що стосувалися подання споживачами скарг щодо порушення порядку проведення розрахункових операцій та системи «кешбеків» пропонується виключити у повному обсязі.
Також 01.01.2022 року продовжується застосування штрафних санкцій за проведення розрахункових операцій (РО) через РРО (ПРРО) або із застосуванням розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів або наданих послу, непроведення РО через РРО з фіскальним режимом роботи, невидачу розрахункового документа в паперовому або електронному вигляді, на рівні 10% вартості проданих з порушеннями товарів при першому порушенні та 50% – за кожне наступне порушення. Раніше очікувалося, що штрафні санкції з 01.01.2021 р. становитимуть вже, відповідно, 100% та 150% вартості проданих з порушеннями товарів.
Також скасовані штрафи за невідповідність готівки на місці розрахунків сумі, зазначеній у денному звіті РРО та проведення розрахункових операцій через РРО без режиму його попереднього програмування щодо найменування, ціни та обліку кількості товару, що не підакцизним.
Облік у ФОПів: як це буде?
З 1 січня 2021 року Закон № 786 від 14.07.2020 р. скасував вимогу до платників єдиного податку щодо реєстрації Книги обліку доходів (Книги обліку доходів і витрат) у податкових органах. ФОП-платники єдиного податку можуть як продовжувати вести Книги обліку, так і здійснювати облік у довільній формі: шляхом ведення записів у будь-якому довільному реєстрі, зошиті, журналі, чи в таблиці у файлі Excel.
Ведення обліку має забезпечувати помісячне відображення отриманих доходів, а для платників ПДВ – доходів та витрат.
ФОП на загальній системі оподаткування можуть вести облік у паперовому або електронному вигляді та повинні також зберігати документи, що підтверджують походження товару. Типова форма та порядок ведення обліку доходів та витрат для ФОП-загальносистемників має бути затверджена Мінфіном (чого досі не відбулося), а до тих пір є чинною Книга обліку доходів та витрат.
Важливо пам’ятати, що дані обліку платника податків можуть бути об’єктом перевірки контролюючими органами, а значить вони мають містити інформацію щодо бази оподаткування (доходу/прибутку за відповідний період). Книги обліку навіть у разі припинення їх ведення мають зберігатися платниками як мінімум 3 роки, а краще – до проведення перевірки.
Єдиний рахунок та єдина звітність
Використання з 1 січня 2021 року єдиного рахунку для сплати податків, зборів та ЄСВ визначено Законом України від 04.10.2019 р. №190-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»; Законом України від 13.04.2020 р. № 559-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»; Постановою Кабміну «Про затвердження Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35-1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади» від 29 квітня 2020 р. № 321.
Єдиний рахунок платник податків може за бажанням відкрити у Казначействі через свій електронний кабінет та використовувати його для сплати грошових зобов’язань або податкового боргу з податку на прибуток підприємств, ПДФО, єдиного податку, рентної плати, ЄСВ та ін. Через єдиний рахунок не можуть сплачуватися ПДВ, акцизний податок, митні платежі, а також частина прибутку державних та комунальних підприємств.
Поповнення єдиного рахунку відбуватиметься із поточного рахунку платника податків шляхом заповнення документів на переказ у порядку, затвердженому Мінфіном. А зарахування коштів на єдиний рахунок та перерахування з єдиного рахунка підтверджуються Казначейством шляхом надання ДПС інформації про рух коштів, на підставі чого вносяться зміни до картки платника податків.
Крім того, під час використання єдиного рахунка платник податків не має права сплачувати податки на інші рахунки, відкриті Казначейством. При відмові від використання єдиного рахунку таке використання фактично припиниться лише з 1 січня року, наступного за поданням відповідної заяви.
Також з 01.01.2021 р. згідно із законами №466 від 16.01.2020 р., №115-ІХ від 19.09.2019 р., та №116 -ІХ від 19.09.2019 р., якими вносяться зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», звітність про нарахування ЄСВ має подаватися у складі звітності з ПДФО. Тобто змін мають зазнати декларація про майновий стан і доходи, а також розрахунок Ф. №1ДФ – для подання податковими агентами. Мінфін наразі знаходиться на шляху затвердження відповідних підзаконних нормативних актів, які міститимуть форми звітності, що підлягатиме поданню, та порядки їх заповнення.
Очікування щодо мінімальної заробітної плати та сум податків
Верховною Радою України в першому читанні було прийнято проект Закону України про Держбюджет на 2021 рік, який передбачив підвищення мінімальної заробітної плати та розміру прожиткового мінімуму, в тому числі, і для працездатних осіб. З 1 січня 2021 р. мінімальна заробітна плата має бути встановлена на рівні 6000 грн., а вже з 1 липня 2021 р. – 6500 грн. Прожитковий мінімум для працездатних осіб з початку року планується встановити на рівні 2270 грн. з наступним поетапним підвищенням.
Виходячи з цього, зростуть і суми податків та зборів, які залежать від показників МЗП та прожиткового мінімуму.
Так, ФОП-платники єдиного податку з 01.01.2021 р. будуть сплачувати:
I група: ЄСВ – 1320 гривень (22% від мінімальної зарплати) + єдиний податок – 227 гривень (10% від прожиткового мінімуму);
II група: ЄСВ – 1320 гривень (22% від мінімальної зарплати) + єдиний податок – 1200 гривень (20% від мінімальної зарплати);
III група: ЄСВ – 1320 гривень (22% від мінімальної зарплати) + 5% від доходу або 3% + ПДВ.
З 01.07.2021 року:
I група: ЄСВ – 1430 гривень (22% від мінімальної зарплати) + єдиний податок – 238 гривень (10% від прожиткового мінімуму).
II група: ЄСВ – 1430 гривень (22% від мінімальної зарплати) + єдиний податок – 1300 гривень (20% від мінімальної зарплати).
III група: ЄСВ – 1430 гривень (22% від мінімальної зарплати) + 5% від доходу або 3% + ПДВ.
З грудня 2021 року у зв’язку з підняттям прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2481 грн., єдиний податок для 1 групи ФОП зросте до 248 гривень на місяць.
Розгляд проекту Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» у другому читанні очікується наступного тижня, після 7 грудня 2021 р.
Насправді, кількість змін, які можуть вплинути на бізнес найближчим часом, просто вражає. І зміни ці безпрецедентні та кардинальні. Завдання, яке стоїть тепер перед бізнесом, – навчитися жити у нових умовах.
