Джерело: Юрліга
За незалежності України всі вже звикли до того, що власник або керівник юридичної особи може зіткнутись із кримінальними ризиками під час ведення бізнесу та фігурувати у кримінальних проваджень. Такі наслідки можуть бути спричинені не лише за наявності протиправної діяльності, а й в результаті підвищеного інтересу зі сторони правоохоронних органів.
Кримінальні ризики можуть загрожувати не лише власнику, керівнику підприємства, або головному бухгалтеру, а й особі, яка здійснює юридичний супровід діяльності суб’єкта господарювання – інхаус-юристу.
Чи дійсно існують кримінальні ризики для інхаус-юристів?
Під час провадження господарської діяльності зазвичай всі документи та процеси, що мають «юридичну вагу», проходять через юриста та погоджуються (візуються) ним. Це стосується, зокрема, проектів договорів, претензій, наказів про внутрішню діяльність, посадових інструкцій, первинної документації, розробки бізнес-процесів, проєктів податкової оптимізації тощо.
Юридична діяльність сприймається як своєрідний «купол» безпеки, покликаний забезпечити фільтрацію вихідної та внутрішньої документації суб’єкта господарювання на предмет її законності.
При цьому, у разі вчинення керівником суб’єкта господарювання кримінального правопорушення з використанням документації, що пройшла погодження інхаус-юристом, таке погодження може розглядатися правоохоронними органами як доказ співучасті інхауса та стати підставою для подальшого розвитку подій, починаючи від виклику на допит, закінчуючи врученням підозри.
Правоохоронці можуть інкримінувати юрисконсульту навіть вчинення кримінального правопорушення, склад якого передбачає спеціального суб’єкта, ознакам якого інхаус не відповідає.
Так, наприклад, на розгляді у Вищому антикорупційному суді перебувають матеріали кримінального провадження за обвинуваченням у тому числі особи, яка працювала на посаді начальника юридичного відділу в структурі державного підприємства (справа №991/4073/21).
Особу звинувачують у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України, а саме співучасті у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для фізичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.
Ця справа підтверджує практику притягнення до відповідальності юристів (які не є спеціальними суб’єктами) як співучасників злочину зі спеціальним суб’єктом, що змушує з ще більшою обачністю відноситися до ризику кримінального переслідування юрисконсультів.
Тож, що може допомогти мінімізувати кримінальні ризики для інхаус-юриста?
Регламентація обов’язків та процесу погодження проектів документів інхаус-юристом
Як показує практика, часто керівник зацікавлений покласти на інхаус-юриста максимальну кількість обов’язків, для оптимізації витрат на правовий супровід діяльності юридичної особи.
Як наслідок, юриста залучають усюди, у тому числі до участі у процесі державних закупівель, надання відповідей на запити правоохоронних та податкових органів, супроводження перевірок суб’єктів господарювання контролюючими органами тощо. Проте у разі виникнення у процесі роботи суб’єкта господарювання питань, які не входять до компетенції інхауса, у тому числі, які стосуються кримінального процесу, варто залучати зовнішніх фахівців, що спеціалізуються на окремих галузях права.
Посадові обов’язки інхаус-юриста мають бути чітко та детально сформульовані та закріплені в його посадовій інструкції для уникнення відповідальності за «все, все, все і навіть більше». Така регламентація обов’язків забезпечує розуміння, у першу чергу керівником, границь компетенцій інхаус-юриста, за межами яких є необхідним залучення зовнішнього фахівця.
Також, розповсюдженою є ситуація, коли на підприємстві єдиним документом, що регламентує процес погодження проектів документів, є виключно посадова інструкція самого інхауса.
Тобто, під час закріплення в посадових інструкціях юриста обов’язку перевіряти та погоджувати проекти документів, не врегульованим залишається питання, яким чином ці документи мають до юриста потрапити та яку відповідальність несе виконавець за зміст такого документу або ненадання його на погодження інхаусу. Внаслідок чого, формально на юриста покладається обов’язок та відповідальність за погодження документів, з якими він не працював.
Для визначення меж такого обов’язку інхауса, у першу чергу, має бути визначено чіткий перелік документів, які підлягають погодженню юристом. При цьому, обов’язку юрисконсульта погоджувати ці документи має кореспондувати обов’язок, закріплений в посадових інструкціях працівників, які розробляють проекти таких документів, надавати документи на погодження інхаусу та заборона передачі непогоджених документів на підпис керівнику.
Також, обов’язково має бути зафіксована інформація щодо особи – виконавця документу, або в самому документі, або в системі електронного документообігу, у разі його використання суб’єктом господарювання.
Таким чином, для уникнення ризику перекладання кримінальної відповідальності на інхаус-юриста, слід детально та чітко регламентувати посадові обов’язки та внутрішні процеси погодження документів з визначенням кола осіб, які беруть у цьому участь. У разі ж якщо в документації суб’єкта господарювання вже закріплено посадові обов’язки та вказаний порядок, інхаус-юристу, що приступає до роботи на підприємстві, слід провести їх аудит на предмет його відповідності реаліям та у разі необхідності ініціювати розроблення оновленої документації з урахування означених рекомендацій.
Чи гарантує безпеку статус адвоката?
Окремо слід згадати і про додаткові гарантії, які може надати інхаус-юристу статус адвоката. Це стосується як передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України ускладненої процедури повідомлення про підозру, яке має здійснюватися не будь-яким прокурором, а Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури так і додаткових гарантій, які передбачені ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Проте і статус адвоката, на жаль, не є панацеєю від кримінальних ризиків, про що свідчать статистичні дані Національної асоціації адвокатів України за 2020 рік, відповідно до яких протягом 2020 року правоохоронні органи надіслали 170 повідомлень про обшуки та затримання адвокатів. Всього місцеві ради адвокатів здійснили 229 виїздів на обшуки і затримання адвокатів, а 53 обшуки й затримання сталися без повідомлення ради адвокатів регіону, що є порушенням закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Отже, для безпеки інхаус-юриста від кримінальних ризиків важливим є вжиття таких заходів:
– визначення чіткого кола обов’язків та меж компетенцій;
– можливість залучення зовнішніх фахівців;
– документальне закріплення та детальна регламентація процесу погодження проектів документів, із визначенням конкретних видів документів, що підлягають погодженню інхаус-юристом та кола осіб які беруть участь в такому погодженні.
