uk

Ухилення від сплати податків: топ–10 рішень суду 2021 року

Джерело: Ліга БІЗНЕС

Бізнес часто стикається з ризиком стати об’єктом кримінального переслідування за результатами перевірок податкових органів через встановлення факту не сплати податків.

Відповідальність за кримінальні правопорушення вказаної категорії передбачена ст. 212 КК України.

З метою визначення стану та тенденцій застосування вищевказаної статті закону про кримінальну відповідальність ми проаналізували судову практику за поточний період 2021 року.

У більшості справ цієї категорії суд виніс виправдувальні вироки. Це, з одного боку, свідчить про певні позитивні тенденції для бізнесу, з іншого боку, про досить низьку якість роботи правоохоронних органів.

Виходить так, що в певних випадках правоохоронні органи можуть допускати кримінальне переслідування, коли від самого початку відсутні підстави для притягнення до кримінальної відповідальності, що може вказувати на випадки незаконного тиску на бізнес.

Розглянемо більш детально топ – 10 рішень суду 2021 року.

1. Кримінальні справи щодо особи у зв’язку з декриміналізацією діяння мають закриватися на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України (Постанова Верховного Суду від 16 лютого 2021 року).

У справі № 345/3522/18 Верховний Суд задовольнив скаргу прокурора та задовольнив частково скаргу особи, скасував ухвалу апеляційного суду та призначив справу до нового розгляду.

Деталі:

Місцевим судом закрито провадження за обвинуваченням особи за ч. 1 ст. 212 КК України, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з декриміналізацією відповідно до Закону України №1101-ІХ щодо зменшення тиску на бізнес.

Ухвалою апеляційного суду змінено ухвалу місцевого суду. Постановлено вважати провадження щодо особи закритим за відмовою прокурора від державного обвинувачення на підставі п. 2 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Верховний Суд прийшов до висновку, що внесені зміни до закону про кримінальну відповідальність, а саме до ч. 1 ст. 212 КК України, призвели до декриміналізації.

Верховний Суд погодився з рішенням місцевого суду щодо необхідності закриття кримінального провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України.

2. Виправдувальний вирок може бути скасований лише з підстав, що обумовили ухвалення такого вироку (Постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року).

У справі № 332/2858/14-к Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу прокурора, підстави переглядати виправдувальний вирок відсутні.

Деталі:

Вироком місцевого суду особу виправдано у зв`язку із недоведеністю, що в його діянні наявності складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

На час розгляду апеляційним судом цієї справи набув чинності закон, яким декриміналізовано його діяння.

Прокурор не погодився з висновком суду апеляційної інстанції, що виправдувальний вирок може бути скасований лише з тих підстав, які обумовили його ухвалення.

Верховний Суд, після дослідження звукозапису судового засідання із апеляційної стадії, зазначив, що прокурор відмовившись від клопотання про безпосереднє дослідження доказів фактично позбавив можливості апеляційний суд надати іншу оцінку доказам у кримінальному провадженні ніж ту, яку надав місцевий суд.

3. Чинним законодавством не передбачено вирішення слідчим суддею клопотань щодо призначення позапланових виїзних ревізій (Ухвала Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17 березня 2021 року).

У справі №428/4485/20 суд відмовив у задоволенні клопотання слідчого податкової поліції про проведення позапланової виїзної ревізії.

Деталі:

Слідчий податкової поліції звернувся до суду з клопотанням про проведення позапланової виїзної ревізії. Необхідність проведення такої ревізії мотивована тим, що у кримінальному провадженні потрібно залучити орган державного фінансового контролю для перевірки процесу виділення грошових коштів.

Слідчий суддя за результатами розгляду справи та аналізу законодавства прийшов до висновку про те, що чинним законодавством не передбачено можливості розгляду таких клопотань, у зв’язку з чим розгляд такого питання виходить за межі повноважень слідчого судді.

4. Не зазначення в ухвалі суду апеляційної інстанції статтей закону, які порушено місцевим судом та в чому вони полягають, свідчить про формальний розгляд (Постанова Верховного Суду від 20 травня 2021 року).

У справі № 750/910/18 Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Деталі:

Вироком місцевого суду особу визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України. Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду змінено, виключено з обвинувачення кваліфікацію дій за ч. 1 ст. 366 КК України.

Верховний Суд за результатами розгляду касаційних скарг захисника та прокурора вказав, що апеляційний суд даючи іншу, ніж місцевий суд оцінку доказам, безпосередньо не дослідив.

Розгляд справи апеляційним судом було здійснено формально, завдань кримінального провадження не виконано.

5. Скасування податкових повідомлень-рішень свідчить про відсутність складу кримінального правопорушення (Виправдувальний вирок Соснівського районного суду міста Черкаси від 20 квітня 2021 року).

У наступній справі № 711/1481/20 суд за результатами розгляду кримінального провадження постановив виправдувальний вирок у зв’язку з відсутністю в діях осіб складу кримінальних правопорушень.

Деталі:

Обвинувачення будувалося на акті документальної планової виїзної перевірки. На підставі цього акту податковою було прийнято вісім податкових повідомлень-рішень.

Проте рішенням окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили, вищевказані податкові повідомлення-рішення скасовано.

Вищевказане свідчить про відсутність податкових зобов`язань.

Так як за результатами судового розгляду встановлено відсутність заборгованості зі сплати податків, вказаної в обвинувальному акті, суд прийшов до висновку, що слідством не доведена наявність об`єктивної сторони складу кримінальних правопорушень.

6. Обвинувачення не може будуватися виключно на даних податкової перевірки (Виправдувальний вирок Ренійського районного суду Одеської області від 25 січня 2021 року).

У справі № № 510/961/17 суд за результатами розгляду кримінального провадження постановив виправдувальний вирок у зв’язку з відсутністю в діях осіб складу кримінального правопорушення.

Деталі:

Судом встановлено, що прокурором не надано будь-яких доказів причетності осіб до ухилення від сплати податків.

У матеріалах справи не має жодного податкового повідомлення-рішення та їх не надано в ході судового розгляду. Також взагалі відсутні докази на підтвердження наявності будь-яких питань, претензій державних органів до суб’єктів господарювання.

Крім того суд вказав, що висновок економічної експертизи не може бути використаний судом так, як при її проведенні використано непрямий метод, а насправді необхідно встановлювати точну суму несплаченого податку.

7. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях (Виправдувальний вирок Підволочиського районного суду Тернопільської області від 01 березня 2021 року).

У справі № 604/597/16-к суд постановив виправдувальний вирок за відсутністю в діях особи складу кримінальних правопорушень.

Деталі:

Суд прийшов до висновку, що стороною обвинувачення не надано доказів, щодо порушень особою податкового законодавства.

Статтею 212 КК України передбачено відповідальність саме за умисне ухилення від сплати податків.

Натомість стороною обвинувачення в судовому засіданні не наведено доказів, які б достовірно вказували на спрямованість умислу обвинуваченого на ухилення від сплати податків.

8. Під час втручання держави у право на мирне володіння майном має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи (Ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 29 червня 2021 року).

У наступній справі № 761/16006/21 суд скасував арешт майна в рамках кримінального провадження за ч.3 ст.212 КК України.

Деталі:

Під час розгляду справи суд прийшов до висновку, що прокурор не здобув ніяких додаткових доказів за період з моменту накладення арешту, які б вказували що арештоване майно має значення у кримінальному провадженні.

Жодній службовій особі суб’єкта господарювання з часу розслідування кримінального провадження не повідомлено про підозру.

Наступне накладення арешту на майно суб’єкта господарювання порушує принцип розумності і співрозмірності обмеження права власності з завданням кримінального провадження.

9. Суд може за власною ініціативою вийти за межі висунутого обвинувачення (Ухвала Київського апеляційного суду від 13 січня 2021 року).

У справі № 369/2237/20 апеляційний суд скасував ухвалу місцевого суду про повернення обвинувального акту.

Деталі:

Під час розгляду апеляційної скарги прокурора на ухвалу суду про повернення обвинувального акту, суд прийшов до висновку, що обвинувальний акт складено з дотриманням вимог закону.

У разі необхідності суд може самостійно змінити правову кваліфікацію, якщо це покращить положення обвинуваченого.

10. Відшкодування шкоди державі у вигляді погашення податкової заборгованості свідчить про зміну обстановки (Ухвала Малиновського районного суду м. Одеса від 08 червня 2021 року).

У справі № 521/6648/21 суд задовольнив клопотання захисника та звільнив обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України.

Деталі:

Статтею 48 КК України передбачається можливість звільнити особу від відповідальності якщо внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність.

Суд під час розгляду клопотання сторони захисту встановив, що обвинувачений вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до нетяжких злочинів, визнав свою вину, щиро розкаявся, шкоду відшкодував.

Висновки

Підсумовуючи можна сказати про те, що суди при розгляді кримінальних проваджень вищевказаної категорії займають досить виважену позицію та детально розбираються по кожній справі.

За результатами розгляду справ цієї категорії у більшості випадків суди звільняють осіб від кримінальної відповідальності або взагалі постановляють виправдувальні вироки.

Ситуація з великою кількістю виправдувальних вироків у кримінальних справах по ст. 212 КК України може вказувати на те, що робота правоохоронних органів далека від ідеалу.