Джерело: Mind
28 січня 2021 стало днем суттєвого посилення з боку держави контролю за додержанням податкового та митного законодавства, днем створення новітнього правоохоронного органу – Бюро економічної безпеки України (надалі Бюро). Верховна рада прийняла Закон «Про Бюро економічної безпеки України» (законопроект № 3087). Бюро буде центральним органом виконавчої влади, на якого покладені завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки України.
Давайте розберемось, що це за орган, чим він буде займатись та до яких змін готуватись українському бізнесу.
Чим буде займатися Бюро та які повноваження йому надали для цього?
Основними завданнями Бюро економічної безпеки України, є запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, участь у забезпеченні економічної безпеки держави шляхом комплексної протидії кримінальним правопорушенням, які несуть суттєвий негативний вплив на національну економіку, сприяють її тінізації, витоку капіталу та іншим негативним явищам, які уповільнюють темпи економічного зростання та загрожують національним інтересам у сфері економіки, а також запобігання вчиненню нових.
Бюро економічної безпеки України буде мати безпосередній та автоматизований доступ до відомостей (даних) державних електронних інформаційних ресурсів, автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків (баз) даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи, буде використовувати державні мережі спеціального зв’язку та ін.
Тобто це повноцінний правоохоронний орган, який з самого початку свого існування буде вже озброєний сучасними засобами та технічними можливостями для проведення всіх необхідних оперативних технічних заходів.
Окрім цього, Бюро в повної мірі буде взаємодіяти з Державною службою фінансового моніторингу України та Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку; буде забезпечене безпосереднім доступом до єдиної державної інформаційної системи та доступом до їх автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків (баз).
Слід зауважити, що Законом передбачено обов’язок Антимонопольного комітету України, Фонду державного майна України, органів державного фінансового контролю в Україні, передавати Бюро економічної безпеки України відомості про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Загальні повноваження Бюро економічної безпеки України та завдання, які стоять перед ним, не сильно відрізняються від загальних повноважень та завдань інших правоохоронних органів, але є і такі, які на нашу думку суттєво відрізняються, а саме:
-за рішенням Директора Бюро економічної безпеки України, погодженим з прокурором, витребовує від інших правоохоронних органів оперативно-розшукові справи та кримінальні провадження, що стосуються кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Бюро економічної безпеки України, та інших кримінальних правопорушень, які не відносяться до його підслідності, але можуть бути використані з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності;
– ініціює у закордонних юрисдикційних органах розгляд справ про захист прав та інтересів держави з питань, що стосуються виконання обов’язків Бюро економічної безпеки України, виступає як представник держави під час розгляду таких справ, залучає з цією метою юридичних радників, зокрема іноземних;
-вносить подання прокурору про звернення до суду з метою визнання недійсним правочину за наявності підстав, передбачених законом, а також має право бути залученим за своєю заявою до таких справ як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору;
Закон також передбачає, що Бюро формує власні банки (бази) даних та створює на їх основі на базі сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій єдину аналітико-інформаційну систему Бюро економічної безпеки України.
Проте цікава річь, що незалежна оцінка (аудит) ефективності діяльності Бюро економічної безпеки України проводиться за рішенням Президента України. Порядок проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Бюро економічної безпеки України, визначається Президентом України. Тобто з наведеного слід зробити висновок, що аудит Бюро буде проводитись національними експертами та фахівцями без залучення міжнародних експертів та громадських організацій, а чи буде це, в умовах сьогодення, об’єктивною оцінкою ефективності діяльності правоохоронного органу?
Хто буде входити до складу бюро?
За аналогією з НАБУ, детективи Бюро економічної безпеки України, є службовими особами Бюро та уповноважені здійснювати збір інформації про готування або вчинення кримінальних правопорушень з відкритих джерел, інформаційних ресурсів з обмеженим доступом та проведення оперативно-розшукової діяльності, а також досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Бюро економічної безпеки України.
До складу Бюро економічної безпеки України також можуть входити, окрім детективів, підрозділи дізнання, інформаційно-аналітичні, оперативно-технічні підрозділи, а також підрозділ міжнародного співробітництва та інші підрозділи.
На відміну від працівників НАБУ, у співробітників Бюро, будуть спеціальні звання, такі як лейтенант Бюро економічної безпеки України, старший лейтенант, капітан, майор та ін.
Кандидати на посади в Бюро, що передбачають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України за їх згодою, проходитиме психофізіологічне опитування із застосуванням поліграфа. Проте, результати такого психофізіологічного не будуть підставою для прийняття рішення про відмову особі у зайнятті посади, а використовуватись лише під час проведення співбесіди з нею.
Як непомітно протягнути суттєві зміни до Кримінального кодексу
Нікого вже не дивує, що законотворець в одному законі вирішує усі наявні питання та існуючі проблеми. В Прикінцевих положеннях Закону про Бюро економічної безпеки є декілька суттєвих норм, які взагалі повинні були бути викладені в окремому документі. Законом внесені зміни до Кримінального кодексу України.
Так Кримінальний кодекс доповнено статтею 2222 «Шахрайство з податком на додану вартість». Постає питання, чи є ця стаття кодексу початком кінця ери фіктивного експорту (псевдоекспорту), яка почалась у 1997 році, або це початок іншої фази боротьби з бізнесом?
Зрозумілим є і той факт, що останніми роками усі тіньові схеми з «фіктарями» орієнтовані на внутрішній ринок держави і експортні каруселі вже давно не займають такого місця в тіньовому обороті, як це було в нульових.
Ще одна цікавинка. Внесені зміни в статтю 41 КПК України, про заборону доручання проведення слідчих дій оперативними підрозділам СБУ, під час досудового розслідування правопорушень, які віднесені законом до підслідності органам Бюро. Є думка, що Службу безпеки так «виключають» із гри?
Також цим законом змінена стаття 216 КПК України, та вказано, що, детективи органів Бюро здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, які раніше буди підслідні слідчим органам податкової.
Відсутність процесуальних повноважень як таких у податковій міліції та ії оперативних структур, ліквідація підрозділів в складі МВС та СБУ, які «працювали» в сфері захисту економічних інтересів Держави, змусило створити такий орган, як Бюро економічної безпеки і нібито це непогано. Але щось нам підказує, що саме створення такої економічної «опричнини» добавить проблем бізнесу, роботи профільним адвокатам та забезпечить нагрузкою прокуратуру і суди на довгі роки наперед.
Наостанок порекомендую завжди читати прикінцеві положення будь якого законопроекту, бо це кладень несподіванок та сюрпризів. А ще збережіть текст законопроекту, який було прийнято та порівняйте з текстом закону після його підписання та оприлюднення. Гарантуємо, в остаточному тексті з’явиться ще щось несподіване для бізнесу.
