Податкові перевірки повертаються: як реагувати бізнесу?

Джерело: АгроPRO

В Україні майже весь 2020-й рік діяв мораторій на податкові перевірки. Як наслідок, бізнес пристосувався до нових реалій і перестав сприймати податкові перевірки як реальну загрозу. Став менше хвилюватись через отримані запити в порядку ст. 73 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а коли знаходив себе в плані податкових перевірок, вважав, що раніше літа карантин все одно не закінчиться, а отже і переживати не варто.

Постановою КМУ від 03.02.2021 р. №89 (далі – Постанова № 89) уряд вирішив частково скасувати мораторій на податкові перевірки шляхом скорочення строку дії обмежень, встановлених п. 52² підрозд. 10 розд. XX ПКУ. Зокрема, дозволено проведення планових документальних перевірок (докладніше в АгроПРО, 2021, №4, с. 4, ред..).

Шлях, яким Уряд вирішив скасувати мораторій на податкові перевірки, викликає дуже багато питань. Тому далі проаналізуємо законність Постанови № 89 та що робити платникам податків, до яких можуть завітати податкові інспектори з наміром здійснити перевірку.

Щодо законності Постанови № 89

Нагадаю, Законом України від 13.05.2020 р. № 591-IX№591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» підрозділ 10 розділу XX ПКУ було доповнено пунктом 52².

Саме цим пунктом було встановлено «…мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби…».

Тобто, положення закону (ПКУ) чітко передбачають єдину обставину, при якій даний пункт втрачає свою юридичну силу: завершення дії карантину на всій території України, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Нагадаю, що Постановою КМУ від **.02.2021 р. № **** «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» продовжено дію карантину до 30 квітня 2021 року на всій території України.

Таким чином, п. 52² підрозд. 10 розд. XX ПКУ мав би діяти як мінімум до 30 квітня 2021 року.

Важливо! Прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України (п. 3 ч. 1 ст. 85 Конституції України).

Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади.

Рішенням Конституційного Суду України від 17.10.2002 р. № 17-рп визначено, що Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади. Жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони.

Підзаконний нормативно-правовий акт не може суперечити закону, яким є ПКУ. Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні  суперечити  їм.

Однак, це на завадило КМУ скасувати дію певних пунктів ПКУ. Тобто Уряд, прийняттям Постанови № 89 фактично частково перебрав на себе функції законодавчого органу і підзаконним нормативно-правовим актом «підкорегував» положення закону (ПКУ).

Отже, вважаю, що часткове скасування мораторію на податкові перевірки шляхом скорочення строку дії обмежень, встановлених п. 52² підрозд. 10 розд. XX ПКУ, яке запроваджено Постановою № 89, прямо суперечать Конституції України.

Що  робити платникам податків?

Платник податків наділений низкою прав і обов’язків, які дозволяють йому приймати ту чи іншу модель поведінки.

В цьому випадку платник податків може:

• або погодитись з діями Уряду і почати готуватись до податкової перевірки з метою її успішного проходження;
• або прийняти рішення про недопуск працівників органу ДПС до перевірки на тій підставі, що в Україні встановлений мораторій на планові податкові перевірки, а Постанова КМУ прямо суперечить положенням ПКУ.

Для прийняття відповідного рішення платником податків кожна конкретна ситуація повинна аналізуватись окремо і досить детально.

Допуск до перевірки

Якщо платник податків прийме рішення про допуск контролюючого органу до перевірки, то потрібно пам’ятати, що успішно пройти податкову перевірку можна тільки підготувавшись до неї.

У кожної компанії є «вразливі» місця, які необхідно виявити перед перевіркою, щоб цього не зробили перевіряючі.

Також необхідно детально проаналізувати контрагентів на предмет фігурування їх в кримінальних провадженнях, виявити «сумнівних» контрагентів. Також сілд звернути особливу увагу на документальне оформлення господарських операцій. Якщо договором передбачені доповнення, журнали, звіти – вони мають бути. Можливо буде необхідним зробити аудит первинної документації, якщо у компанії є не підтверджені витрати, необхідно заздалегідь опрацювати ці ризики. Відсутність підпису, неправильно зазначені реквізити або відсутність логіки в господарської операції можуть дорого коштувати сільгосппідприємству.

Недопуск до перевірки

Якщо платник податків прийме рішення про недопуск до податкової перевірки, то у такому випадку треба пам’ятати про можливі негативні наслідки таких дій: зокрема, бути готовими до арешту майна та можливого арешту грошових коштів.

Аби недопустити вищезазначених негативних наслідків, необхідно чітко і швидко реагувати на появу ревізорів-інспекторів.

1. Оскільки планова перевірка передбачає обов’язок контролюючого органу направити копію наказу за 10 днів до дати початку перевірки, то у платника податків виникає право оскаржити такий Наказ ще до початку перевірки. Такий наказ отримати обов’язково потрібно. Потім оскаржити отриманий наказ до суду.
2. При появі податківців і отриманні направлення на податку перевірку, розписатись в направленні на податкову перевірку варто. При цьому відмова від підписання направлення на проведення перевірки та акт про відмову від підпису у направленні на перевірку не зупинять початку проведення такої перевірки.
3. Повідомити представників податкової про недопуск до перевірки та наполягати на складанні акту про відмову у допуску до перевірки у двох екземплярах. В пояснення до акту зазначити причини не допуску. Зокрема, зробити посилання на положення п.52² підрозд. 10 розд. XX ПКУ та зазначити, що Постанова № 89 прямо суперечить закону, а законом встановлено мораторій на такі види перевірок, а також зазначити, що вже оскаржуються наказ про призначення такої перевірки.

Оскарження наказу є обов’язковою умовою, аби у сторін виник спір про право. Адже, спір про право є підставою для відмови у відкритті провадження за заявою контролюючого органу про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків (ч. 4 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України).

Висновок: вважаю, що такі дії Уряду явно негативно впливають на інвестиційний клімат в країні. Якщо вже є політична воля на поновлення перевірок, то необхідно було внести зміни до положень п. 52² підрозд. 10 розд. XX ПКУ і розширити перелік виключень, на які не розповсюджується мораторій. Це явно підтверджує тезу про те, що наповнювати бюджет у інший спосіб, аніж шляхом тиску через контрольно-ревізійні функції в Україні так і не навчились.