Джерело: Ліга Блоги
Підвищення ціни шляхом «каскадного» укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою
Цікава справа про те, як суб’єкти господарської діяльності намагаються одночасно виграти публічні торги шляхом надання найвигіднішої пропозиції та підвищити власний прибуток за допомогою додаткових угод після проведення торгів.
За результатами аукціону між ТОВ «Енергія України» та відділом освіти виконавчого комітету Знам’янської міської ради був укладений договір на закупівлю природного газу.
Ціна, запропонована вказаним товариством, була найменшою з усіх інших пропозицій, що, звісно, відповідало наміру відділу освіти заощадити державні кошти на закупівлю.
Проте, через незаплановане збільшення ринкових цін на газ протягом дії договору сторонами було укладено низку додаткових угод, якими початкову ціну було збільшено на 61%, що призвело до значного зменшення обсягу закупівлі.
Зрештою, відділ освіти втратив меншу кількість коштів платників податків, проте здійснив закупівлю лише 289,476 тис. м3 замість очікуваних 366,580 тис. м3.
Сподіваюся, що державна установа не потерпала тією зимою від холоду, адже наступні судові процеси навряд чи дуже зігріли відділ виконавчого комітету.
Провадження № 912/994/20 розпочалось у першій інстанції в березні 2020 року та закінчилося Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 4 серпня 2021 року, в якій вказані додаткові угоди були визнані нікчемними відповідно до положень статей 36 та 37 у попередній редакції Закону України «Про публічні закупівлі».
Нікчемність додаткових угод та наступне регулювання зобов’язань між сторонами первісним договором спричинило обов’язок Товариства повернути грошові кошти за товар, який так і не був поставлений продавцем.
Суд встановив, що сторони уклали додаткові угоди, якими безпідставно збільшили ціну за одиницю товару шляхом зменшення його кількості, а надані копії листів та фактографічних довідок Торгово-промислової палати України не містять інформацію про коливання ціни газового палива на ринку, а також розрахунку вартості газового палива станом на попередні календарні дати.
Вказані дії не відповідають вимогам тендерної документації та порушують основні принципи добросовісної конкуренції, максимальної економії та ефективності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, запобігання корупційним діям та зловживанням;
У Постанові були відхилені доводи скаржника про те, що вказаними угодами ціна договору підіймалась поступово, кожного разу не перевищуючи 10 %, встановлених законодавством (п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону у попередній редакції та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону – у новій).
Суд наголосив, що за наявності обставин значного коливання цін, що роблять для однієї зі сторін договору невигідним його виконання, закон надає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 % загалом.
Інше тлумачення відповідної норми Закону України «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює та робить непрозорою процедуру відкритих торгів.
Підвищення ціни шляхом так званого «каскадного» укладення восьми додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, що призвело до втрати державою можливості скористатися пропозиціями інших учасників відкритих торгів.
Водночас держава у вигляді Відділу освіти так і не змогла закупити газ за ціною, запропонованій переможцем тендеру.
Сподіваюся, що вказане рішення вплине на наміри учасників публічних закупівель та унеможливить використання зазначеного механізму для не доброчесних цілей. При цьому у згаданій Постанові одночасно зачіпалися й інші правові питання, проте це вже дещо інша історія…
