uk

Податкова трансформація, партнерство та корпоративне управління — відповіді на запитання приватних клієнтів

Джерело: Ukrainian Law Firms

Податкові трансформації, партнерство і корпоративне управління – відповіді на питання, що цікавлять private clients

Зміни в податковому і корпоративному законодавстві, які були анонсовані і запущені в 2019-2020 роках, вже реалізовуються на практиці. Багато бізнесменів, які раніше були скептично налаштовані щодо реалізації цих змін, спантеличені і приступили до реструктуризації своїх бізнесів та особистих активів. Основні напрямки, які хвилюють бізнесменів – це оподаткування, спільне інвестування та партнерство, захист активів при прозорості володіння.

Tax transformation (податкові трансформації)

Податкова реформа для фізичних осіб

15 червня 2021 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» №1539-ІХ.

Законом запроваджені зміни щодо декларування персональних доходів фізичних осіб – введена так звана податкова амністія капіталів або нульове декларування. Окрім ПК України, відповідними законами зміни внесені й до Бюджетного, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, Кодексу про адміністративні правопорушення, Закону України «Про валюту і валютні операції» та до деяких інших законів.

Метою цієї реформи, окрім задекларованих розробниками стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян, є запровадження нульової точки відліку перед обов’язковим обміном інформацією в рамках CRS. Крім того, вже стало відомо, що готується до подання урядовий законопроект, який дозволить запровадити механізм контролю не лише доходів, але й витрат фізичних осіб.

Всім податковим резидентам України держава пропонує добровільно надати податковому департаменту інформацію про своє майно та активи, якщо вони не були задекларовані раніше або отримані від незадекларованих раніше доходів, та доходів, з яких не сплачені податки. Декларційна кампанія стартувала з 1 вересня 2021 року та триватиме протягом до 1 вересня 2022 року.

Законом передбачені знижені ставки спеціального збору для тих заощаджень, які будуть переведені в Україну, – 2,5% при розміщенні в ОВДП мінімум на 1 рік, 5% – для коштів, розміщенних на рахункх в українських банках, або для активів, що знаходяться в Україні, і 9% – для активів (в грошовій або натуральній формі), задекларованих, але розміщених за межами України, при тому, що звичайна ставка ПДФО в Україні – 18%.

Крім того, Закон дозволяє сплачувати збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування трьома рівними частинами щорічно, проте ставки збору при цьому зростуть до 3%, 6% та 11,5% відповідно. А «ранні пташки», які задекларують свої іноземні активи до 01 березня 2022 року зможуть сплатити збір за них за ставкою 7%.

У рамках деклараційної кампанії держава надає гарантію звільнення від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, якщо такі мали місце в процесі формування активів. А також вводить заборону на використання отриманої в ході деклараційної кампанії інформації, як доказів у кримінальному та адміністративному провадженні.

Фактично кампанія «пільгового» декларування персональних доходів почалася ще до офіційного оголошення її старту у зв’язку з одноразовим (спеціальним) декларуванням. Зміни до Податкового кодексу, внесені Законом №466-IX в травні 2020 року і Законом №1117-IX напередодні нового 2021 року, дозволили деяким українцям задекларувати свої «офшорні» доходи вже в 2021 році.

Так звана «безподаткова ліквідація» іноземної компанії передбачає, що дохід, отриманий від ліквідації іноземної компанії в 2020 або в 2021 році, не включається до оподатковуваного доходу. Таким чином, резидент України зобов’язаний відобразити отриманий дохід в своїй податковій декларації, однак при відповідному обгрунтуванні, цей дохід не підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 18%.

Це і є альтернативний спосіб для бізнесменів задекларувати свої іноземні активи, які тривалий час накопичувалися на офшорних рахунках.

Українці, які вважатимуть за краще зберегти свої іноземні структури, вже з 1 січня 2022 року повинні будуть декларувати податковим органам України свою участь в таких контрольованих іноземних компаніях та звітувати про їх прибуток, а за певних умов – ще й платити податок з нього.

Податкова трансформація для іноземних компаній

Податкове законодавство щодо компаній змінилося – Закон №786-IX вніс корективи в діяльність іноземних компаній на території України.

З 2021 року оподаткуванню в Україні підлягає прибуток від продажу корпоративних прав (акцій) українських компаній, вартість яких на 50% і більше формується за рахунок нерухомого майна, яке належить або використовується українською компанією на підставі договору довгострокової оренди, фінансового лізингу або аналогічного договору. Це правило відноситься і до продажу корпоративних прав (акцій) іноземних компаній, які є власниками таких українських компаній. Таким чином, структурування угод із продажу активів в Україні зазнає суттєвих змін, особливо якщо це стосується нерухомого майна в Україні

Крім того, з 2021 року змінилися критерії визнання постійних представництв. Тепер, відповідальним за діяльність іноземної компанії в Україні є не її представник або представництво, а сама іноземна компанія, яка і повинна стати на податковий облік в Україні. Податковий кодекс закріпив форми діяльності в Україні, які складають ознаки наявності постійного представництва – «будівельного», «агентського», «сервісного», складського» представництва. На особливу увагу заслуговують ознаки сервісного і агентського постійного представництва (Permanent Establishment), для яких виписані широкі критерії визнання, такі як, наявність офісу, складу або іншого місця ведення діяльності; наявність сервера; використання резидентами корпоративної пошти іноземної компанії; укладання контрактів від імені або в інтересах пов’язаних іноземних компаній; надання послуг за рахунок залученого в Україні персоналу, і цей перелік не є виключним.

Одночасно, податковим органам надані широкі повноваження щодо виявлення таких постійних представництв шляхом проведення окремого різновиду позапланових виїзних перевірок і постановки на облік в Україні самої іноземної компанії, з подальшим інформуванням податкових органів країни реєстрації такої іноземної компанії. Підставою для ініціювання податкової перевірки може стати, зокрема, будь-яка публічна інформація про можливі факти ведення діяльності нерезидентом через постійне представництво в Україні.

Ці зміни важливо враховувати тим іноземним компаніям, які використовують Україну для розміщення ресурсної бази, R & D центру, аутсорсингу персоналу.

Transparency and Protection (прозорість і захист)

На додаток до податкових обмежень світова тенденція до розкриття бенефіціарів в рамках вимог ОЕСР призводить до того, що вже неможливо заховати свої активи за пеленою офшорних компаній. Офшорні юрисдикції – БВО, Беліз, Багами, і неофшорні – Великобританія, Австрія, Польща, Кіпр створюють реєстри бенефіціарних власників.

Так, на БВО в червні 2020 року був запущений Economic Substance Portal, інтегрований з Beneficial Ownership Secure Search system (“BOSS(ES)s”). Тепер всі БВО компанії зобов’язані подавати через Реєстраційного агента відомості не лише про бенефіціарних власників, а й про виконання вимог substance (достатньої фактичної присутності в країні). Інформація про бенефіціарів БВО компанії може бути надана за запитом уповноважених органів (The Financial Investigation Agency; The Financial Services Commission; The International Tax Authority; The Attorney General’s Chambers / Агентства фінансових розслідувань; Комісії з фінансових послуг; Міжнародного податкового управління; Палати генерального прокурора).

На Кіпрі 12 березня 2021 року Реєстр компаній видав регулятивну Директиву (Regulatory Administrative Act 112/2021) та Керівництво (Guidance note) щодо заповнення електронної системи обліку Бенефіціарів. Реєстр був запущений в березні і буде підключений до централізованої платформи ЄС. Компанії повинні надати свої дані протягом наступних 12 місяців. Спочатку доступ до реєстру матимуть тільки митні і податкові органи. Громадськість зможе отримати доступ до бази даних в 2022 році. Реєстр бенефіціарів Кіпру не включатиме бенефіціарів Cyprus International Trusts. Відносно трастів Реєстр буде зберігати тільки інформацію про найменування Трасту, Реєстраційний номер (за наявності) та Державу або юрисдикцію регуляції трасту. Детальна інформація про бенефіціарів трастів буде зберігатися в Комісії з цінних паперів Кіпру (Cyprus SEC) і не перебуватиме у відкритому доступі (надання доступу можливе виключно за юридично обґрунтованим запитом).

Україна вже почала імплементацію трастів, як структур загального права в українське законодавство. Визначення трасту, засновник трасту, трастовий керуючий, протектор і бенефіціар трасту вже є в Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»  і в Податковому кодексі.

Траст дозволяє не тільки захистити інтереси бенефіціарних власників, але і знизити рівень оподаткування доходів таких бенефіціарів при правильному структуруванні.

Питання захисту активів найбільш актуальні в Україні поряд з питаннями взаємин між власниками і спадкоємцями.

Partnership and Corporate governance (партнерство і корпоративне управління)

Період первинного накопичення капіталів в Україні добігає кінця. Перше покоління бізнесменів, яке з’явилось разом з відродженням незалежності України, вже передає кермо управління своїм спадкоємцям. Це, напевно, найважливіший переломний період – коли власнику, главі сімейства, необхідно підготувати правонаступника, ввести його в бізнес і забезпечити подальше управління сімейним бізнесом.

Всім відома статистика, що лише 30% сімейних підприємств проходять через друге покоління, 10-15% – через третє і 3-5% – через четверте. І насправді, це дуже хороша статистика, оскільки дослідження показали, що термін життя 25 000 публічних компаній тривав у середньому 15 років – лише одне покоління.

Багато сімейних підприємств вважають, що спадкоємність передбачає розвиток лідерства в наступному поколінні. У 45% сімейних компаній старша дитина в сім’ї успадковує справи батьків, в 10% випадків Рада визначає наступного СЕО з членів сім’ї, і тільки в 1% випадків компанії залучають зовнішнього управлінця. При цьому тільки в 16% використовується процес офіційного правонаступництва А в більшості випадків – послуговуються декількома управлінськими інструментами корпоративного управління: Радою Директорів, Статутом, рішеннями Наглядової ради. В Україні інститут корпоративного управління тільки починає розвиватися. Проте значні законодавчі зміни сприяють цьому.

Структурувати активи через іноземний холдинг – це зручно, якщо бізнес і активи розташовані в різних країнах, і бенефіціар має можливість безпроблемно переміщатися між країнами. Але, якщо бізнес в основному знаходиться в Україні і прив’язаний до українських активів або ресурсів, управління такою структурою стає проблематичним. Найбільш популярний раніше інструмент – «shareholders’ agreement» на рівні міжнародної холдингової компанії не завжди допомагає вирішити специфічні питання. В умовах COVID-заборон управляти іноземним холдингом досить проблематично. З урахуванням обмежень при пересуванні між різними країнами підхід до структурування активів також змінився.

Холдинги зі значним обсягом українських активів структурують через корпоративні та пайові інвестиційні фонди, зареєстровані за українським правом. Невеликі структури – через товариства з обмеженою відповідальністю. А нові зміни в законодавстві дозволяють застосовувати інструменти корпоративного управління також і в рамках українського законодавства.

Імплементація такого інструменту, як корпоративний договір, новим Законом «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» відбулася не так давно, і багато ще недооцінюють його можливості. Зокрема, корпоративний договір допомагає вирішити ситуації незгоди, встановити порядок голосування, умови купівлі-продажу часток, визначити порядок правонаступництва та інші питання, які не можуть бути закріплені в Статуті. Впровадження корпоративних договорів і корпоративного управління допомагає як в структуруванні активів, так і в забезпеченні прозорості володіння активами, що відповідає загальносвітовому курсу на деофшоризацію. Для структурування сімейних активів і передачі наступним поколінням, використання корпоративного управління є бажаною, якщо не обов’язковою, умовою.