Джерело: АгроPRO
Які перевірки мають право проводити органи ДПС?
Мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок органами ДПС установлено на період з 18.03.2020 р. по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину. Виняток встановлено для (п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, далі – ПКУ):
- документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;
- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених пп. 78.1.7 (реорганізація, припинення, банкрутство юридичної особи) та пп. 78.1.8 (подано декларацію про відшкодування ПДВ) ПКУ;
- фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства стосовно, зокрема:
- обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального;
- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу пального, з підстав, передбачених пп. 80.2.2 (отримання інформації від держорганів), пп. 80.2.3 (письмове звернення покупця) ПКУ.
Постановою КМУ від 03.02.2021 р. № 89 (далі – Постанова № 89) дозволено проведення таких видів перевірок юридичних осіб:
- тимчасово зупинених та незавершених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18.03.2020 р. та не були завершеними;
- планових документальних перевірок;
- документальних перевірок підприємств реального сектору економіки, які за даними аналітичної системи проводять ризикові операції та опрацьовуються у межах роботи ТСК ВРУ з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій;
- документальних перевірок щодо дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
- позапланових документальних перевірок, необхідність проведення яких виникла за результатами розгляду скарг на дії чи бездіяльність ДПС щодо неправомірного нарахування грошових зобов’язань платників податків.
Ми неодноразово писали, що Постанова № 89 суперечить нормам Конституції України та ПКУ, відповідно, правомірність перевірок, здійснених на її підставі, є сумнівною (див. «АгроPRO», 2021, № 4, с. 4, № 5, с. 14, № 12, с. 16, № 17, с. 13).
Однак враховуючи те, що усталеної судової практики з цього питання ще немає, правова позиція Верховного Суду не викладена, а Постанова № 89 не скасована – податківці здійснюють відповідні перевірки не чекаючи закінчення карантину, як вимагає ПКУ.
Які перевірки мають право здійснювати інші контролюючі органи?
Мораторій на позапланові перевірки для контролюючих органів, крім органів ДПС, не встановлювався. Їх проведення можливе з підстав та у порядку, визначених Законом України від 05.04.2007 р. № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон № 877).
Мораторій на планові перевірки було запроваджено Законом України від 17.03.2020 р. № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Проте, цим Законом передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати планові перевірки:
- діяльності суб’єктів господарювання, які віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику;
- у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
- у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Як і завжди, порядок здійснення перевірок визначається Законом № 877.
Планові заходи мають здійснюватися відповідно до річних планів, які затверджуються контролюючим органом не пізніше 1 грудня року, що передує плановому (ст. 5 Закону № 877). Тобто планова перевірка суб’єкта господарювання з високим ступенем ризику може здійснюватись лише за умови включення його до річного плану перевірок контролюючого органу.
Річний план містить дату початку перевірки, строки її проведення, ступінь ризику та визначає, за якою тематикою вона здійснюватиметься. Ознайомитись з планами перевірок на 2021 рік можна на інспекційному порталі в закладці «Плани перевірок» – «Річні плани».
Як встановлюються рівні епіднебезпеки?
Залежно від епідемічної ситуації на території України в цілому або на території окремої області встановлюється «зелений», «жовтий», «помаранчевий» або «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 (п. 2 Постанови № 1236). При цьому встановлення по всій території країни «зеленого» або «жовтого» рівня карантинних обмежень може встановлюватися одночасно, натомість «помаранчевий» та «червоний» визначається в межах регіону.
Рівні епідемічної небезпеки визначаються за результатами щоденної оцінки відповідних ознак епідемічної небезпеки. Інформація про зазначені рівні розміщується на офіційному інформаційному порталі КМУ (http://covid19.gov.ua) та вебсайті Міністерства охорони здоров’я (https://moz.gov.ua).
Відповідні рівні епіднебезпеки визначаються Міністром охорони здоров’я, який є Керівником робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, пов’язаної із поширенням на території України COVID-19 (п. 21 Постанови № 1236, п. 2 розпорядження КМУ від 25.03.2020 р. № 338 «Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації»).
Також Постановою № 1236 визначено підстави встановлення обмежень для територій, на яких запроваджено «зелений» (п. 22 ), «жовтий» (п. 23 , 3), «помаранчевий» (п. 31 , 32 ) або «червоний» (п. 33 – 35 ) рівень епіднебезпеки.
«Червоний» рівень епіднебезпеки встановлюється рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі – Держкомісія) за ініціативою Міністра охорони здоров’я, яке розміщується безпосередньо на офіційному інформаційному порталі КМУ (http://covid19.gov. ua). Таке рішення набирає чинності не раніше ніж через два дні з дати його оприлюднення.
Рішення щодо скасування «червоного» рівня епіднебезпеки приймається Держкомісією у разі досягнення регіоном показників, які характеризують відсутність ознак, передбачених п. 33 Постанови № 1236.
Статистична інформація щодо епідемічної ситуації в Україні в цілому та в регіонах, пов’язаної з поширенням COVID-19, та відомості про діючі протиепідемічні заходи в кожному регіоні оприлюднюються на офіційному інформаційному порталі КМУ (http://covid19.gov.ua) та вебсайті МОЗ України (п. 34 Постанови № 1236). На сайті КМУ (https://covid19.gov.ua/ofitsiini-rishennia) розміщено всі нормативні документи, що стосуються карантину, обмежень, порядку дій всіх суб’єктів, та інше.
Якщо на момент встановлення «червоного» рівня епіднебезпеки податкова перевірка вже триває, чи може контролюючий орган продовжувати її здійснювати?
Так, може. Ані Постанова № 1236, ані Постанова № 89, ані ПКУ не містять обмежень або інших вказівок щодо дій контролюючих органів (у т. ч. ДПС) та суб’єктів господарювання при «червоному» рівні епіднебезпеки. Зокрема, не передбачена можливість закриття підприємства, заборона відвідування його сторонніми особами, які не є працівниками тощо. Отже, перевірки відбуватимуться в загальному порядку, встановленому Постановою № 89 та ПКУ.
Разом з тим, представники Держпродспоживслужби повідомляють, що місцеві комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій можуть запроваджувати додаткові обмеження, які можуть виходити за рамки Постанови № 1236 для боротьби з поширенням захворюваності на COVID-19. У такому разі вимоги місцевих органів будуть превалювати над рішенням КМУ та є обов’язковими до виконання. Тобто, якщо місцева комісія прийме рішення про тимчасове зупинення діяльності певних підприємств на її території, і сільгосппідприємства будуть в такому переліку – перевірку здійснювати буде неможливо. Але на практиці прийняття такого рішення є малоймовірним.
Якщо початок перевірки заплановано на дату, станом на яку вже запроваджено «червоний» рівень епіднебезпеки, чи може підприємство не допустити інспекторів до перевірки?
Запровадження «червоного» рівня епіднебезпеки не є підставою для недопуску інспекторів до перевірки.
Підстави для недопуску працівників ДПС на територію підприємства для проведення документальної перевірки наведені в ст. 81 ПКУ. Відповідно, якщо платник податків прийме рішення про недопуск інспекторів до податкової перевірки, він має пам’ятати про можливі негативні наслідки таких дій, зокрема, бути готовим до арешту майна та можливого арешту грошових коштів (ст. 94 ПКУ).
Звісно, недопуск працівників ДПС можна аргументувати незаконністю Постанови № 89 і, як наслідок, незаконністю призначення такої перевірки. В такому разі доцільно не чекати дати проведення перевірки, а оскаржити наказ про її проведення відразу після його отримання (перспективи такого оскарження ми аналізували в «АгроPRO», 2021, № 12, с. 16, № 17, с. 13 – ред.).
Підстави для недопуску працівників інших контролюючих органів наведені у ст. 10 Закону № 877. Серед них також відсутня підстава, яку можна було б застосовувати під час карантину та запровадження «червоного» рівня епіднебезпеки.
Чи можуть перенести термін перевірки у зв’язку із запровадженням «червоного» рівня епіднебезпеки?
Ні, ані Законом № 877, ані ПКУ не передбачено підстав для перенесення термінів перевірки внаслідок, зокрема, перебування населеного пункту в зоні «червоного» рівня епіднебезпеки. Нормами ПКУ визначено, що обов’язковою підставою перенесення терміну проведення перевірки є лише неможливість проведення перевірки за відсутності документів, які втрачені платником податків (ст. 44.5 ПКУ).
Чи є особливості податкових перевірок під час дії «червоного» рівня епіднебезпеки?
Ні, на сьогодні окремих положень, що визначають будь-які особливості стосовно проведення податкових перевірок під час карантину та дії «червоного» рівня епіднебезпеки, немає.
Але при проведенні перевірок не варто забувати про вимоги щодо виконання загальних протиепідеміологічних заходів, які встановлені для зони з «червоним» рівнем епіднебезпеки. А саме – використання засобів індивідуального захисту, дотримання безпечної дистанції тощо.
На сільгосппідприємстві розпочалася документальна перевірка. Проте декілька працівників захворіли на COVID-19. Як бути у такому випадку?
Відповідно до абз. 1 п. 82.4 ПКУ проведення ДПС документальної планової та позапланової перевірки платника податків (крім суб’єкта малого підприємництва) може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи).
Аби таке рішення було прийнято, сільгосппідприємство має письмово звернутися до керівника підрозділу територіального органу ДПС, який здійснює (очолює) цю перевірку, з викладенням об’єктивних причин необхідності такого зупинення. Керівник підрозділу органу ДПС готує доповідну записку на ім’я керівника органу ДПС.
На підставі зазначеної доповідної керівник органу ДПС видає наказ про зупинення документальної планової чи позапланової перевірки (п. 1.2.5 розд. 1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС України від 04.09.2020 р. № 470, далі – Методрекомендації № 470).
Копія наказу не пізніше наступного робочого дня:
- вручається платнику податків/уповноваженому представнику під розписку,
- або надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Зупинення перевірки перериває перебіг строку її проведення в разі вручення платнику податків відповідного наказу (абз. 2 п. 82.4 ПКУ). В подальшому така перевірка поновлюється на невикористаний строк. За загальним правилом перевірка може бути зупинена на строк, що не перевищує 30 робочих днів (абз. 3 п. 82.4 ПКУ).
При поновленні перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) органу ДПС, який видав наказ про її зупинення, видає наказ про поновлення перевірки. Такий наказ може бути видано до закінчення терміну, на який перевірку було зупинено. Наказ із зазначенням дати такого поновлення видається на підставі доповідної записки керівника підрозділу органу ДПС, який здійснював (очолював) перевірку, у разі усунення (закінчення дії) обставин, що стали підставою для такого зупинення (п. 1.2.5 розд. 1 Методрекомендацій № 470).
Отже, можна виснувати: якщо під час здійснення податкової перевірки, наприклад, буде встановлено «червоний» рівень епіднебезпеки або відповідальні працівники підприємства (крім суб’єкта малого підприємництва) захворіють, внаслідок чого проведення перевірки буде утруднено, то така перевірка може бути зупинена.
