Виконання договірних зобов’язань в Україні останні роки стає доволі актуальним питанням.
У 2020 році це пояснювалось виниклою пандемією COVID-19. З 24 лютого 2022 року це питання стало ще більш актуальне у зв’язку із військовою агресією росії.
Так, згідно з Указом Президента України № 64/2022 в країні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
В зв’язку із цим, варто розібратись, що таке форс-мажор, як він впливає на виконання зобов’язань та чи є воєнний стан саме такою обставиною.
За загальним правилом, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності вказаного – відповідно до звичаїв ділового обороту.
Водночас стаття 617 ЦК України передбачає, що особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Фактично, цим самим і закріплено інститут форс-мажорних обставин. Однак Цивільний кодекс України не надає перелік «випадків» або прикладів «непереборної сили». Дехто вважає, що до поняття непереборна сила можна відносити виключно події пов’язані з природними катастрофами як то повінь чи засуха, а форс-мажор, в свою чергу, поняття зовсім інше, яке пов’язане із діяльністю людини.
Відповідь на вказане питання дає ч.2 ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», фактично об’єднавши під поняттям форс-мажор як природні явища, так і події, пов’язані з діяльністю людини.
Відповідно до вказаної статті, форс-мажорними обставинами є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Таким чином, збройний конфлікт, війна, загальна мобілізація, військові дії, введення комендантської години є форс-мажорними обставинами.
За загальним правилом визначеним ч.1 ст.14-1 вказаного Закону, Торгово-промислова палата України (далі – ТПП) та регіональні палати засвідчують форс-мажорні обставини та видають відповідний сертифікат про них.
Однак, враховуючи обставини збройної агресії, ТПП спростило порядок засвідчення форс-мажору та 28.02.22 видала лист №2024/02.0-7.1 в якому вказала, що військова агресія РФ проти України є обставинами непереборної сили, які в свою чергу стали підставою введення воєнного стану на території країни (https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf ).
При цьому, варто звернути увагу, що відповідно до цього листа, вказаний форс-мажор є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, лише в тому випадку, коли саме ця обставина стала підставою не виконання відповідних договірних зобов’язань. Тобто, звільнення від відповідальності матиме місце лише в тому випадку, коли причиною невиконання зобов’язання безпосередньо були військові дії, які завадили виконати роботи чи, наприклад, здійснити перевезення або доставку. Це також означає, що особі потрібно буде доводити причинний зв’язок між форс-мажорною обставиною та невиконанням зобов’язання.
Також, 30.03.22 ТПП на своєму сайті оприлюднила інформацію, відповідно до якої, вказаний вище лист достатньо роздрукувати, без відповідного звернення до регіональних ТПП, для підготовки пакету документів з метою засвідчення форс-мажору.
Зараз особливого значення набуває питання щодо застосування форс-мажорної обставини «військові дії» при укладанні договорів та здійсненні правочинів, коли вже доволі тривалий час на території країни йде війна. Вказане особливо важливо для бізнесу, який в таких складних умовах намагається працювати.
Варто зазначити, при укладенні договорів навряд можна посилатись на причину несвоєчасного виконання зобов’язань – початок військових дій, оскільки вони вже мають місце і сторонам вони відомі при укладенні договору.
Враховуючи що наявність форс-мажорних обставин сама по собі не дає права на невиконання зобов’язання в цілому, а лише є підставою не сплати штрафних санкцій, при укладені договору в період воєнного стану, варто звертати увагу та пропрацьовувати наступні обставини:
- конкретизувати випадки форс-мажору, тобто зазначити не просто воєнний стан, а військові дії на території конкретного регіону або, наприклад, зазначити, що наявність комендантської години дає право виконавцю відтермінувати виконання зобов’язання на вказаний строк;
- документи на підтвердження форс-мажору або посилання на офіційне повідомлення влади про конкретні обставини (укази Президента України, накази голів військово-цивільних адміністрацій, тощо);
- засоби зв’язку, якими вказані повідомлення будуть надані сторонами;
- наслідки невиконання зобов’язань протягом тривалого часу через форс-мажор. Це може бути або відтермінування виконання умов договору на певний строк або перегляд його умов чи право на одностороннє розірвання;
- період, протягом якого сторона повинна повідомити про виникнення форс-мажорних обставин.
Підсумовуючи викладене, варто ще раз зауважити, що настання форс-мажорних обставин не є підставою не виконувати взяті на себе зобов’язання взагалі. В будь-якому випадку, в разі таких дій з боку недобросовісних контрагентів, інша сторона завжди може звернутись до суду за захистом своїх прав.
Для того щоб уникнути непорозумінь між сторонами, особливо в теперішній ситуації, варто якомога детальніше прописувати настання можливих форс-мажорних обставин, конкретизувати особливо ті, які стосуються військових дій та визначити наслідки при невиконанні зобов’язань.
