uk

Отримали запит від податкової: як реагувати

Джерело: АгроPRO

В Україні майже весь 2020-й рік діяв мораторій на податкові перевірки. Тому, отримуючи в цей період запит від органу ДПС в порядку ст. 73 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платники податків не дуже хвилювались. Проте з лютого 2021 року частково скасовано мораторій на податкові перевірки, а отже, отриманий запит вже викликає певні побоювання. В цій статті не аналізуватимемо законність зняття мораторію (докладніше про це читайте в «АгроPRO», № 5, с. 14, ред.). Та варто зважати, що на сьогодні органи ДПС вже активізували свою контрольно-перевірочну діяльність.

Тому в 2021 році, отримавши запит від органу ДПС, потрібно розуміти, що інтерес до взаємовідносин з певним контрагентом або за певний період у податкової вже виник, і без уваги це залишати не можна. Але про все по порядку.

Отримання запиту та строки для відповіді

Інколи позиція платників податків зводиться до такого: якщо кореспонденцію від органу ДПС не отримувати, то можна уникати будь-яких ризиків, адже платник податків не ознайомлений з листами ДПС належним чином.

Звичайно, кожен керівник обирає власну стратегію.

Однак вважаємо такий спосіб захисту категорично неправильним. Ухилення від отримання запиту жодним чином не допомагає мінімізувати ризики, а, як правило, навпаки – погіршує ситуацію і призводить або до позапланових перевірок, або до визнання платника податків ризиковим з подальшим блокуванням податкових накладних тощо.

Рекомендація. Платники податків мають контролювати отримання власної поштової кореспонденції. Якщо підприємство розміщено не за юридичною адресою – необхідно так налагодити документообіг, аби будь-яка кореспонденція відразу переадресовувалась за фактичним місцезнаходженням підприємства. Отримуючи на пошті листа, завжди фіксуйте дату отримання. Доцільно також продублювати її на конверті, щоб точно відраховувати строки.

Нагадаємо: платники податків зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті органу ДПС, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (абз. 5 п. 73.3 ст. 73 ПКУ). Проте якщо платником податків прийнято рішення про надання відповіді, не слід поспішати з цим. Доцільно використати всі 15 робочих днів для підготовки та надання відповіді.

Водночас п. 528 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі – карантин), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, ст. 73 і 78 ПКУ.

Так, зупинення строків стосується надання платниками податків відповідей на запити органів ДПС (крім запитів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) їм по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Рекомендація. Незважаючи на зупинення строків для надання відповіді на запит, рекомендуємо при підготовці відповіді дотримуватись строків, встановлених п. 73.3 ст. 73 ПКУ. Це потрібно для того, щоб потім не доводити в суді свою правоту, коли контролюючий орган після спливу 15 робочих днів призначить позапланову перевірку.

Аналіз запиту на предмет відповідності вимогам ПКУ

Отримавши запит, доцільно спочатку перевірити його на відповідність формальним вимогам.

Необхідно пам’ятати, що запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДПС та повинен містити:

1)   підстави для надіслання запиту відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПКУ, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2)   перелік запитуваної інформації та перелік документів, які пропонується надати;

3)   печатку органу ДПС.

Якщо запит не відповідає формальним вимогам і в ньому відсутні обов’язкові реквізити, платник податків може не надавати відповідь на нього. Аналогічної думки дотримується суд (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.04.2020 р. № 812/1681/16).

Якщо формальні вимоги дотримані – аналізуємо запит далі.

Вичерпний перелік підстав для направлення платнику податків письмового запиту про подання інформації також міститься в п. 73.3 ст. 73 ПКУ.

З аналізу п. 73.3 ст. 73 ПКУ випливає, що запит може бути направлений платнику тільки у разі:

  • отримання органом ДПС інформації про порушення платником податкового законодавства;
  • необхідності уточнити (перевірити) обґрунтованість інформації.

При цьому, крім суто юридичного посилання на відповідний пункт ПКУ, який наділяє контролюючий орган повноваженнями, такий запит має містити і фактичні обставини, що зумовили необхідність звернутись до платника податків з відповідним запитом. Наприклад, контролюючий орган, у випадку, якщо в нього є підстави вважати, що господарська операція між контрагентами є нереальною, мав би зазначити: яка саме господарська операція є сумнівною та яка точна сума виявлених розбіжностей, які відомості в податковій звітності платника податків не відповідають дійсності, навести належні та допустимі докази того, що така операція є сумнівною, а дані, викладені в податковій звітності, є недостовірними. При цьому належним та допустимим доказом має бути конкретний документально підтверджений факт.

Новітні тенденції в аргументуванні запитів

Судова практика Верховного Суду свідчить, що суди критично ставляться до таких запитів і доходять висновку: «…запит може вважатись таким, що відповідає законодавству, якщо в ньому є конкретизації господарських операцій та сум, на які виявлено розбіжності, чіткі посилання на конкретну податкову звітність та підстави, з якими податковий орган пов’язує наявність у платника податків недостовірних даних у податковій звітності або чітко окреслені обставини, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства…».Останнім часом зустрічаються запити, коли орган ДПС аргументує потребу в отриманні пояснень та їх документального підтвердження необхідністю виконання покладених на нього функцій, завдань та/або підтвердження чи спростування податкової інформації. Хоча така підстава і не передбачена п. 73.3 ст. 73 ПКУ.

Зустрічаються і запити сільгоспвиробникам, коли податківці звертають увагу на закупівлю великої кількості сировини, яка, на їх думку, не потрібна платнику податків. Зокрема, орган ДПС заявляє, що нібито аграріями закуповується більше добрив, ніж потрібно. Так, в запиті податкова зазначає, що отримала інформацію від спеціалізованого наукового інституту про норми внесення добрив для одержання високого врожаю сiльськогосподарських культур. За цими нормами податкова розраховує кількість добрив, необхідну на кількість землі, що використовується сільгосппідприємством, і говорить про наявність ознак необґрунтованого збільшення податкового кредиту.

Вважаємо, що такі запити також не відповідають вимогам п. 73.3 ст. 73 ПКУ. Адже підстави, зазначені в цих запитах, не є фактами, це лише припущення контролюючого органу, які ґрунтуються виключно на його суб’єктивних розрахунках. Більше того, в основу таких розрахунків покладено нормативи ще радянських часів.

Посилання в запиті органу ДПС лише на підстави, визначені п. 73.3 ст. 73 ПКУ, недостатньо. Аби вважатись законним, запит повинен містити чітко окреслені обставини, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства.

Проте, надаючи відповідь на такий запит, можна посилатись на те, що чинне законодавство про стандартизацію та сертифікацію дозволяє суб’єкту господарювання самостійно розробляти технічні умови на виготовлення його продукції. Тим більше, що більшість ГОСТів, розроблених до 1992 року, втратили чинність з 01.01.2019 р. А тому платник податків має змогу самостійно встановлювати кількість добрив, необхідних йому для належного врожаю. Звісно, в тих межах, щодо яких він зможе дати пояснення у разі можливої податкової перевірки (детальніше про самостійне встановлення норм витрат добрив та насіння читайте в «АгроPRO», 2019, № 11, с. 34, ред.).

Шляхи мінімізації ризиків позапланової перевірки

Важливо розуміти, що «чарівної пігулки» не існує. Кожен запит, незалежно від того, як зреагує платник податків, з великою ймовірністю може закінчитись позаплановою податковою перевіркою, якщо орган ДПС бажає її призначити і провести.

Незважаючи на форму та наповненість запиту від органу ДПС, відповідати на нього слід обов’язково. Відсутність відповіді на запит протягом встановленого терміну, швидше за все, буде підставою для призначення позапланової перевірки.

Якщо запит складено з недоліками – доцільно надати відповідь, в якій звернути на них увагу, і зазначити, що внаслідок цих недоліків платник податків позбавлений можливості та обов’язку надати пояснення та їх документальне підтвердження. В кінці обов’язково необхідно вказати про свою готовність до співпраці, однак тільки у порядку та у межах, передбачених чинним законодавством України.

Відмова у наданні відповіді на запит повинна бути максимально аргументована. При її складанні доцільно використовувати правову позицію Верховного Суду.

Наприклад, Верховний Суд у справі № 280/2578/19 виснував, що оскільки запит відсилав виключно до фактів, які стосуються господарської діяльності платника, та не містив фактів порушень, то платник правомірно відмовив у наданні відповіді на такий запит.

Кожен платник податків, приймаючи будь-яке рішення, повинен чітко розуміти і аналізувати потенційні ризики, з якими він може зіштовхнутись. Від алгоритму дій платника податків найчастіше залежить можливість у подальшому оскаржити наказ про призначення перевірки або скористатись правом на відмову у допуску до податкової перевірки.

Запит органу ДПС слід сприймати як документ, який містить важливу для платника податків інформацію. Оскільки позапланова податкова перевірка, яка може бути призначена (за ненадання/несвоєчасне надання відповіді на запит), має стосуватись лише предмету запиту.

Тому ще з перших днів отримання запиту платник податків вже може почати готуватись до можливої перевірки, розуміючи, в якому напрямку буде перевіряти податкова.

У виняткових випадках можна надати описові відомості щодо господарської діяльності підприємства. Вказати, в чому полягає бізнес-модель і як побудовані бізнес-процеси. Адже на практиці трапляються випадки, коли орган ДПС просто не розуміє специфіки діяльності і тому «засипає» платника податків запитами.