Джерело: Юрист&Закон №01, 05 січня 2023
2022 рік виявився в усіх розуміннях нестандартним. І повною мірою це стосується податкової сфери. Чи не вперше напередодні нового року ми не мали великого “збірного” закону, прийнятого “під ялинку”. Податкові зміни, які на нас очікують у 2023 році, є доволі прогнозованими.
Проте це не означає, що законодавець “відпочивав”. На його долю минулого року випала нелегка робота, пов’язана з війною. Довелося спрямувати зусилля на підтримку платників податків та водночас стабільності системи адміністрування у цілому. Саме тому ми маємо багато різновекторних, суттєвих та точкових, інституційних та коригуючих змін у податковому законодавстві. Одні з них демонструють послаблення, пільги для платників податків, продовження та зупинення строків, звільнення від відповідальності. А інші, більш пізні, спрямовані на повернення податкової дисципліни, наповнення бюджетів, посилення контролю тощо.
Єдиний податок – 2% чи 5%?
Запровадження різновиду системи оподаткування для третьої групи платників єдиного податку зі ставкою оподаткування 2% та без обмеження сум річного доходу, стало справжнім подарунком для бізнесу після початку війни. Проте вже зараз представники влади повідомляють, що ця система буде скасована у другому півріччі 2023 року, оскільки відіграла свою роль для зняття шокового стану з економіки. Проєкт закону про скасування пільгової ставки 2% для грального бізнесу Рада вже підтримала в першому читанні, та незабаром податкові зміни торкнуться й іншого бізнесу. Проблеми можуть виникнути під час переходу на інші групи спрощеної системи оподаткування у тих платників, що скористалися тимчасовою пільгою. Адже для інших груп спрощеної системи оподаткування потрібно, щоб обсяг річного доходу відповідав установленим законом лімітам. Імовірно, щодо цього варто очікувати на додаткові роз’яснення чи нові норми.
ПДВ під час постачання програмної продукції
Несподівано закінчила свою дію дуже “популярна” пільга для сфери ІТ, яка була передбачена п.26-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПК України та діяла з 2013 року, – звільнення від ПДВ постачання та деяких інших операцій з програмною продукцією, що не є роялті. Чимало хто сподівався на продовження дії пільги завдяки відповідному проєкту закону № 7611, який було ініційовано ще влітку нардепом Я. Железняком (перший заступник голови профільного податкового комітету Верховної Ради). Але проєкт не отримав свого руху, тож на ІТ-галузь очікують чергові податкові зміни. Напевно, парламентарі вважають, що після 10 років настав час ІТ-галузі підтримувати державу, а не навпаки.
З 1 січня під час постачання програмної продукції на території України суб’єктам-платникам доведеться нараховувати ПДВ за загальною ставкою 20%. Це призведе до необхідності внесення змін до договорів, публічних оферт, первинних документів. Бухгалтерам ІТ-компаній треба буде навчитися працювати з податковими накладними та СМКОР, що зараз є дещо ризиковим. Утім, якщо перша подія з операції (передоплата чи постачання) відбулася до 1 січня 2023 року, а друга –вже після цієї дати, то операція все ж залишиться звільненою від оподаткування.
У разі постачання програмної продукції (ІТ-послуг) нерезидентам ПДВ, як і раніше, не буде. Такі операції підпадають під дію пп. в) п. 186.3 ст. 186 ПК України, тому місцем їх постачання вважатиметься місце реєстрації покупця, а отже, постачання відбуватиметься за межами митної території України.
Податкові зміни щодо ПДВ торкнуться й інших галузей – закінчиться дія пільг за певними операціями суб’єктів космічної діяльності, кінематографії (щодо ввезення товарів, які входять до складу національної кінематографічної спадщини та призначені для використання в кінематографічній діяльності), за операціями з демонстрування, розповсюдження, публічного сповіщення національних й озвучених українською іноземних фільмів.
Мінімальне податкове зобов’язання
Вперше у 2023 році власники сільськогосподарських земель та землекористувачі сплачуватимуть т.зв. мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ), яке включає податок на землю, податок із доходу за продаж врожаю, ПДФО, ВЗ із зарплати найманих працівників.
МПЗ розраховуватимуть індивідуально, залежно від параметрів земельної ділянки. Для цього форма декларації про майновий стан і доходи отримала окремий відповідний додаток.
Влада вважає, що введення сплати МПЗ має вплинути на “сірий” ринок оренди земельних паїв, що сьогодні становить близько 30% та спричиняє недоотримання державним бюджетом податків із доходів орендодавців, які отримують орендну плату в натуральній формі або готівкою.
Під звільнення від сплати МПЗ підпадають ділянки, розташовані на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих територіях.
Блокування податкових накладних
У жовтні 2022 року ми стали свідками масового невдоволення платників податків через нові особливості роботи СМКОР, коли під зупинення потрапили податкові накладні багатьох компаній, які досі жодних проблем із цим не мали та ведуть прозору господарську діяльність.
До дискусії долучилися представники чи не всіх гілок влади. Уряд, наполягаючи на необхідності існування механізму протидії зловживанням із ПДВ, усвідомив необхідність якісних змін у його нормативному регулюванні. І ось уже 11.01.2023 мають набути чинності чергові зміни до Порядку № 1165 щодо зупиненняреєстрації ПН/РК у ЄРПН. Цими змінами передбачене автоматичне розблокування тих накладних, які були заблоковані з 14.10.2022 по 10.01.2023 за першим із критеріїв ризиковості операцій та в яких зазначені виключно товари (послуги), що містяться у врахованих контролюючим органом Таблицях даних. Такі накладні можуть бути зареєстровані автоматично тільки за наявності в платника лімітів реєстрації та відсутності рішень за скаргами платника та про відмову в реєстрації.
Розширено також перелік критеріїв для безумовної реєстрації ПН. Реєструватимуться автоматично тепер ПН/РК на обсяг постачання/коригування, що не перевищує 5 тис. грн, а загальний обсяг постачання в поточному місяці не перевищує 500 тис. грн. При цьому платник не має бути віднесений до переліку ризикових, а його керівник не повинен обіймати таку ж посаду більше як у трьох платників податку.
Тепер офіційно в разі визнання платника ризиковим на підставі сумнозвісного п.8 Критеріїв ризиковості контролюючий орган повинен детально вказати підстави для цього та відповідний код податкової інформації згідно з довідником. Так само під час винесення рішення про відповідність платника критеріям ризиковості після подання ним документів податківці мають зазначити, яких саме документів їм не вистачило.
А в разі виключення платника з переліку ризикових автоматично мають бути виключені і його контрагенти, які були визнані ризиковими через таку співпрацю та відсутні інші підстави для їх ризиковості.
Коригування внесені й до інших критеріїв ризиковості платників та операцій, а також до показників позитивної податкової історії платника. Очікується, що запропоновані урядом зміни стабілізують роботу системи та зменшать кількість безпідставних блокувань, таким чином і напруження серед бізнесу зменшиться. А втім, це ми побачимо протягом перших місяців наступного року.
Контрольовані іноземні компанії (КІК)
Незважаючи на те що законодавство про КІК прийняте ще у 2020 році, минулий 2022 рік є першим звітним періодом щодо оподаткування прибутку КІК в Україні. Тому вже з 01.01.2023 стартує період подання звітів про КІК, розрахунку скоригованого прибутку КІК та включення його до податкових декларацій про майновий стан і доходи та з податку на прибуток. Форма Звіту про КІК уже затверджена наказом Мінфіну від 25.08.2022 р. №254 та набула чинності 21.10.2022. Також унесені зміни до форм податкових декларацій платників, пов’язані з виконанням обов’язків щодо КІК.
Як платникам, так і податківцям доведеться детально опрацювати всі правила коригування прибутку іноземних компаній та відображення результатів їх діяльності для українських контролюючих органів. Адже на сьогодні з обох боків “податкового фронту” спостерігається невисока обізнаність щодо необхідних процедур. Тому добре, що звітувати щодо КІК за 2022 рік можна разом із декларуванням доходів (прибутку) за 2023 рік.
Важливо нагадати, що з 25.11.2022 поновлено строки подання повідомлень про набуття та відчуження часток у КІК або про початок та припинення фактичного контролю КІК. Тому всі контролюючі особи, у яких відповідні зміни сталися після початку війни, повинні подати свої повідомлення не пізніше ніж 23.01.2023, а решта – суворо дотримуватися передбаченого строку подання 60 календарних днів. Адже потім буде дуже прикро викладати понад 800 тис. грн штрафу за неповідомлення контролюючого органу про зміни у КІК своєчасно.
Фінал кампанії добровільного декларування. Що далі?
1 березня 2023 року спливає продовжений у вересні 2022-го строк подання спеціальних добровільних декларацій – т. зв. “податкової амністії”. У спеціальній декларації фізичні особи можуть відобразити свої активи, з яких не були свого часу сплачені податки, та, сплативши помірну суму відповідного збору, вважатися такими, що виконали свій обов’язок перед державою, і позбавитися ризику бути притягнутими до відповідальності.
Тому у 2023 році ми цілком можемо чекати на податкові зміни, які стосуватимуться оподаткування доходів фізичних осіб. Насамперед тих, що регулюватимуть процедури прямого чи непрямого контролю за доходами (витратами) громадян та унеможливлюватимуть безперешкодне отримання оподатковуваного доходу без його належного декларування та сплати податку.
Податкова амністія проклала шлях до побудови системи підвищеної транспарентності у правовідносинах із платниками щодо оподаткування та декларування їх доходів і невідворотності відповідальності за допущені порушення.
Водночас може відкритися т. зв. підводне каміння добровільного декларування. Найближчим часом ми побачимо, чого варті гарантії, надані державою тим, хто скористається правом на подання спецдекларації, яким чином держава здійснюватиме перевірку декларацій на предмет відповідності задекларованої інформації закону, “дозволеності” задекларованих активів, суб’єктності спецдекларантів тощо та як насправді використовуватиме отриману інформацію.
Євроінтеграція
З 2023 року на національне законодавство в усіх сферах чекають зміни, спрямовані на формування підґрунтя для вступу України до Європейського Союзу. Представники профільного комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики заявляють, що готуватимуть податкову систему до повної інтеграції з ЄС. Тому реформування зазнають інститути, що стосуються оподаткування фізичних осіб (ПДФО, військовий збір) та справляння ЄСВ. Озвучують ідеї про об’єднання зазначених платежів та встановлення єдиної ставки 25 %. Змінам підлягатимуть й інші податки, але конкретні поправки ще не розроблені, і сьогодні є лише загальне розуміння напряму руху.
Продовжиться також робота з напрацювання нормативної бази щодо міжнародного автоматичного обміну податковою інформацією за єдиним стандартом (Common Reported Standards). Улітку ДПС України приєдналася до багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки.
16.11.2022 Верховною Радою за основу прийнято законопроєкт №8131 про внесення змін до ПК України, що опосередковує імплементацію відповідних міжнародних стандартів щодо автоматичного обміну інформацією між контролюючими органами й обміну інформацією за запитами. Імплементація зазначених норм, окрім виконання вимог європейської інтеграції, надасть податковим органам інструменти контролю за своєчасністю та повнотою декларування громадянами іноземних доходів.
Наразі зазначено, що перший автоматичний обмін податковою інформацією має відбутися у 2024 році за 2023 рік. Тому наступного року резидентам України слід бути уважними до операцій за своїми іноземними рахунками.
Підтримка промисловості
І наостанок. Представники парламенту анонсували, що у 2023 році розгорнуть напрацювання податкових змін із метою підтримки галузей економіки, розвитку індустріальних парків, виробничої промисловості, зокрема пільг щодо імпорту обладнання та комплектуючих, щодо рентної плати за користування природними ресурсами для підприємств пріоритетних сфер. До Верховної Ради вже внесені відповідні законопроєкти №8298 та №8299 про внесення змін до ПК України та Митного кодексу.
Представники влади заявляють, що саме у цьому вбачають основні перспективи розвитку податкового законодавства у 2023 році, які також прогнозуються як воєнні, хоча ми всі щиро віримов нашу швидку неминучу перемогу.
