Джерело: mind.ua
У Польщі наразі 24 100 компаній з українським капіталом, тобто аж 25%… – наводить статистичні дані Польський інститут економіки станом на початок 2023 року. Можемо спрогнозувати, що під компаніями з «українським капіталом» розуміють компанії, які прямо чи опосередковано засновані українцями протягом 2022 року. Інакше кажучи, зареєстровані в Польщі компанії є КІКами для своїх українських власників. А це накладає певні обов’язки, зокрема встигнути подати Повідомлення про КІК до 23 січня 2023 року. Які санкції очікують на тих, хто запізниться із цим терміном, розповіла Mind партнерка ЮК Legal House Лана Голян.
Уже рік – КІК для всіх
Норми статті 39-2 та інших статей Податкового кодексу України, що стосуються контрольованих іноземних компаній (КІК), набули чинності ще рік тому – з 1 січня 2022 року.
Через це в юридичних та фізичних осіб-резидентів України, з’явилася ціла низка обов’язків перед податковими органами та державою. Зокрема, повідомлення контролюючого органу про певні зміни, які сталися у структурі володіння чи контролю КІК – так званий обов’язок подання повідомлення про КІК (передбачений пп. 39-2.5.5. ст.39 ПК України).
Таке повідомлення потрібно подати, якщо з 1 січня 2022 року, особа що є податковим резидентом України:
- зареєструвала чи заснувала іноземну компанію чи утворення без статусу юридичної особи;
- набула майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (наприклад, у партнерстві, фонді чи в трасті)
- ліквідувала іноземну компанію;
- придбала чи отримала в подарунок частку в іноземній компанії (в тому числі опосередковано через уповноваженого агента, номінального власника або іншу особу);
- продала чи подарувала частку в іноземній компанії (в тому числі опосередковано через уповноваженого агента, номінального власника або іншу особу );
- набула прав чи припинила бути бенефіціаром іноземної компанії;
- отримала право контролю чи навпаки припинила контролювати іноземну компанію.
Отже, починаючи з 1 січня 2022 року, українці повинні повідомляти ДПС про будь-яку дію з корпоративними правами КІК, що призводить до зміни обсягу прав контролю.
Для подання повідомлення про КІК встановлений строк – 60 календарних днів із дня набуття або відчуження частки або з дня початку чи припинення контролю щодо КІК.
Воєнний стан – спочатку відтермінували відповідні звіти, а згодом поновили
Утім, уже з початком повномасштабного вторгнення рф на територію України та оголошення воєнного стану стало зрозуміло, що резидентам буде не до своєчасного повідомлення держави про зміни у своїх іноземних компаніях, та й державні пріоритети на той момент були дещо іншими.
Тому Законом №2118-ІХ від 3.03.2022 підрозділ 10 розділу ХХ ПК України було доповнено пунктом 69, підпункт 69.9 якого передбачав зупинення всіх строків, передбачених податковим законодавством для платників податків та контролюючих органів на період до припинення або скасування воєнного стану.
Це, окрім іншого, означало й зупинення строків подання повідомлень про КІК з дати набрання чинності змінами, тобто з 7.03.2022. Отже, резиденти України, які не встигли повідомити податкову про зміну контролю КІК до цієї дати та протягом майже всього 2022 року, отримали відстрочення зобов’язання.
Але Законом №2719-ІХ від 3.11.2022 перелік виключень, на які не поширюється «воєнне» зупинення строків, був змінений. До виключень увійшов також і обов’язок дотримання строків подання документів (повідомлень), у тому числі, передбачених статтями 39 та 39-2, пунктом 46.2 ст. 46 ПК України. Закон набув чинності 25 листопада 2022 року. А це означає, що строки, які були зупинені з 7.03.2022, продовжили свій перебіг з 25.11.2022.
Отже, резиденти України, які заснували чи ліквідували іноземні компанії, набули чи втратили контроль над іноземними компаніями в період із 7 березня до 25 листопада 2022 року, повинні в 60-денний строк повідомити органи ДПС шляхом направлення повідомлення про КІК. І цей термін спливає 23 січня 2023 року.
А як щодо штрафів?
Неподання повідомлення про КІК у встановлений строк тягне за собою фінансову відповідальність у вигляді штрафу за кожний факт такого порушення. Розмір штрафу напряму пов’язаний із прожитковим мінімумом, а тому зростатиме кожного року. Так, за неповідомлення про КІК у 2022 році штраф, 300 прожиткових мінімумів, становив 744 300,00 грн , а в 2023 – 805 200,00 грн (300 * прожитковий мінімум 2684,00 грн.)
Питання щодо застосування штрафних санкцій залишається дискусійним.
З одного боку, продовжує діяти п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, відповідно до якого не відбувається застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства (за виключенням порушень, що стосуються обігу підакцизних товарів та деяких інших) до останнього дня місяця, у якому завершиться дія карантину, встановленого з метою запобігання поширенню COVID-19 – так звані карантинні звільнення.
Постановою Кабміну від 23.12.2022 №1423 карантин був продовжений до 30.04.2023.
Але у своїх роз’ясненнях ДПС України зазначає, що на період дії воєнного стану ПК містить спеціальні норми щодо особливостей виконання платниками своїх податкових обов’язків та адміністрування податків і зборів контролюючими органами (п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).
Цими нормами передбачене звільнення платників від відповідальності за невиконання податкових обов’язків у разі неможливості такого виконання за умови підтвердження цієї неможливості у встановленому порядку. Якщо ж за результатами перевірок буде виявлено порушення законодавства, то до платників застосовується відповідальність, як передбачено ПК України.
Отже, ДПС роз’яснює, що норми п. 69 підрозд.10 розд. ХХ ПК України (щодо неможливості виконання зобов’язань у період дії воєнного стану та їх підтвердження) мають переважну силу, а норма п.52-1 підрозд.10 розд. ХХ ПК України про «карантинні звільнення» не застосовується з 27.05.2022 на період дії воєнного стану.
Посилання на «карантинні звільнення» чи «неможливість виконання зобов’язань у період дії воєнного стану» для звільненням від штрафних санкцій навряд чи буде прийнято органами ДПС як аргументоване доведення правоти платника податків.
Я не резидент України тому що проживаю більше пів року за кордоном, і не маю звітувати щодо КІК…
Така позиція платника податків не є аргументованою для ДПС. За законом, зокрема пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, громадяни України, які мають місце постійного проживання в Україні вважаються податковими резидентами України.
Отже, наявність місця реєстрації постійного проживання в Україні є підставою вважати громадян України податковими резидентами. Процедура «виходу» з податкового резидентства України законодавством прямо не передбачена. І наразі українці можуть отримати в ДПС довідку-підтвердження податкового статусу України, але не передбачений жодний документ, яким би було підтверджено статус податкового нерезидента України.
Ба більше, кодексом прямо передбачено, що реєстрація особи як самозайнятої особи, зокрема ФОП, є достатньою підставою для визначення особи резидентом України. Отже, довести свій статус податкового нерезидентства України при наявності «прописки» чи зареєстрованого ФОП буде практично неможливо.
Отже, резиденти України, які заснували, придбали чи отримали контроль над іноземною компанією протягом періоду з 07.03.2022 до 24.11.2022 мають подати свої повідомлення про КІК не пізніше 23.01.2023, оскільки перебіг 60-денного строку розпочався лише з 25.11.2022 року. Часу на подання залишилося обмаль. А штрафні санкції за порушення – досить значні.
