Бюро економічної безпеки має запрацювати вже 25 листопада, і буквально напередодні, 17 листопада, Верховна Рада України прийняла законопроєкт № 3959-1 про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України.
Під звичними лозунгами про перезапуск правоохоронної системи та забезпечення діяльності БЕБ автори законопроєкту прописали дуже суперечливі, а іноді – небезпечні зміни.
Зміни до Кодексу України про адміністративне правопорушення:
Змін, які в першу чергу торкнуться бізнесу, зазнала стаття 185-13 КУАП. Чинна редакція статті встановлює адміністративну відповідальність за ненадання інформації на запит Національного антикорупційного бюро України, надання завідомо недостовірної інформації чи не в повному обсязі, порушення встановлених законом строків її надання, повідомлення третіх осіб стосовно того, що про них збирається така інформація.
Прийнятими змінами перелік правоохоронних органів розширено.
Так, тепер особа нестиме відповідальність у вигляді штрафу від 4 250,00 грн до 6 800,00 грн (від 6 800,00 грн до 10 200 грн – у випадку повторності порушення протягом року) за ненадання відповіді на запити:
- Національного антикорупційного бюро України;
- Бюро економічної безпеки України;
- Державного бюро розслідувань;
- Служби безпеки України.
Національна поліція в цей список поки не потрапила.
Досить очевидними є ризики для бізнесу: у межах кримінальних проваджень правоохоронні органи збирають докази шляхом направлення відповідних запитів на підставі ст. 93 КПК України.
Якщо до ухвалення відповідних змін бізнес мав можливість на власний розсуд вирішувати питання про надання інформації у добровільному порядку або відмовляти через відсутность ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до документів, то тепер матиме місце додатковий важіль тиску у вигляді накладення штрафу за КУАП.
Очевидно, що протокол про накладення адміністративного стягнення надалі буде розглядатись судом. Як показує судова практика, більшість протоколів НАБУ, пов’язанні із накладенням штрафу на ненадання відповіді на запит у порядку ст. 93 КПК України, суд визнає незаконними та закриває провадження за відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Водночас, особа має зайняти активну позицію у справі, витратити власний час для підготовки до розгляду справи про правопорушення, або витратити кошти на адвоката.
Зміни до Кримінального кодексу України
- Розширено перелік потерпілих осіб за злочином, передбаченим ст. 112 КК України (посягання на життя державного чи громадського діяча).
До переліку осіб, чиє життя та здоров’я захищає ст. 112 КК України, включено Директора Бюро економічної безпеки України, Директора Державного бюро розслідувань.
Цікавий факт: Верховний Суд України припинив свою діяльність 15.12.2017 року із початком роботи Верховного Суду.
До цього часу ст. 112 КК України встановлювала відповідальність виключно за посягання на життя голови та судді Верховного Суду України, судді Верховного Суду до переліку потерпілих включені тільки новоприйнятим законопроєктом № 3959-1.
Схожих змін по розширенню переліку потерпілих (або суб’єктів злочину) зазнали статті 344, 346, 368 КК України.
- Значне посилення санкцій статті 212 КК України за ухилення від сплати податків
На сьогодні ситуація виглядає так :
- ухилення у значних розмірах (частина 1) – штраф від 51 000,00 грн до 85 000,00 грн або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;
- ухилення за попередньою змовою групою осіб або у великих розмірах (частина 2) – штраф від 85 000,00 грн до 119 000,00 грн з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років;
- ухилення, вчинене особою, раніше судимою за цей злочин, або у особливо великих розмірах (частина 3) – штраф від 255 000,00 грн до 425 000,00 грн з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Прийнятим законопроєктом санкції статті за ухилення від сплати податків значно посилено:
- діяння, передбачене частиною 1 ст. 212 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу від 85 000,00 грн до 170 000,00 грн з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого;
- діяння, передбачене частиною 2 ст. 212 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу 170 000,00 грн до 255 000,00 грн з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років».
Таким чином, законодавець посилює відповідальність за порушення законодавства у сфері справляння податків та зборів, збільшуючи розмір санкції статті у вигляді штрафу та встановлення його безальтернативність.
Водночас знайомлячись із санкціями статті, не варто забувати про положення частини 2 ст. 53 КК України, якою встановлено, що штраф не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті.
Зміни до Кримінального процесуального кодексу України
Перед запуском повноцінної роботи БЕБ законодавці у черговий раз внесли зміни до процесуального законодавства. Частина змін має технічний характер, коли в список правоохоронних органів через кому доповнено новим органом.
Деякі зміни носять більш практичний характер.
Наприклад, нову редакцію отримала частина 3 статті 216 КПК України, якою визначено підслідність детективів Бюро. Перелік злочинів, віднесених до підслідності БЕБ, значно розширився.
Замість того, щоб вдосконалити погано прописану частину 5 ст. 36 КПК України, законодавець додав до неї черговий пункт для корупційних ризиків.
На сьогодні ця стаття передбачає можливість Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури, їх перших заступників та заступників своєю вмотивованою постановою доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування у разі неефективного досудового розслідування.
Положення цієї статті застосовуються і до діяльності БЕБ, однак здійснювати зміну підслідності зможуть лише Генеральний прокурор, особа, яка виконує його обов’язки, його перший заступник та заступники.
Однак, запитання до цієї статті виникають через недосконалу законодавчу техніку – використання оціночних суджень.
Оціночні судження у кримінальному процесі – це завжди корупційні ризики та зловживання.
Частина 5 ст. 36 КПК України оперує поняттям «неефективне досудове розслідування». Визначення цього поняття, критерії встановлення такої «неефективності» чи будь-які інші показники, які дозволяють виявити «неефективність» законодавство не містить.
Отже, будь-яке досудове розслідування можна направити на «зручний» орган, пославшись на неефективність попереднього.
Звичайно, можливість зміни підслідності має бути зафіксована у кримінальному процесі водночас залишати таке питання виключно на розсуд правоохоронної системи – ризик. Більш доцільно залучити у цей процес слідчого суддю, як арбітра, що і розгляне вмотивоване клопотання прокурора.
Законопроєкт № 3959-1 – черговий спосіб законодавця розширити та підсилити повноваження БЕБ. Влада робить на Бюро великі ставки та вкладає величезні кошти платників податків. Але поки така діяльність не принесла жодних результатів.
Чекаємо на запуск Бюро економічної безпеки України.
