Наприкінці 2022 року почали діяти зміни, що стосуються порядку розкриття інформації про кінцевого бенефіціарного власника. Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання кінцевої бенефіціарної власності (КБВ) та структури власності юридичних осіб» був ухвалений ще у вересні 2022 року, а набрав чинності 29 грудня 2022 року. Тож у 2023 році український бізнес має переглянути свої структури, за необхідності оновити інформацію в ЄДР та банківських установах, і зробити це з урахуванням вже нових вимог законодавства. Що змінилось для кінцевих бенефіціарних власників цього року, розповів Mind керуючий партнер ЮК Legal House Руслан Редька.
Розширено коло відповідальності
Законом встановлено обов’язок для компаній (юридичних осіб в широкому розумінні) мати інформацію про свого кінцевого бенефіціарного власника, структуру власності або відсутність КБВ. І саме на компанію покладається обов’язок підтримувати відомості про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності в актуальному стані, повідомляти державного реєстратора про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення та подавати державному реєстратору документи, що підтверджують зазначені зміни.
У випадку відсутності у компанії кінцевого бенефіціарного власника, зокрема, КБВ її засновника (учасника), якщо він є юридичною особою, про це також потрібно повідомити державного реєстратора. Окрім того, державному реєстратору потрібно надати письмово обґрунтовану причину відсутності КБВ, яка відтепер буде внесена до єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців.
Оскільки закон встановив обов’язок мати інформацію про КБВ і структуру власності та актуалізувати її, то компанії повинні вжити всіх належних заходів для отримання такої інформації від своїх учасників (засновників). При цьому учасники (засновники) компанії зобов’язані надати відповідь на запит щодо КБВ, структури власності, а у випадку зміни КБВ або структури власності – повинні самостійно повідомляти компанію про це протягом 5 робочих днів з дати виникнення такої зміни.
Штрафні санкції збільшено
Зрозуміло, що обов’язок, за який не передбачено відповідальності, як правило, ніхто не буде виконувати. Тому законодавець передбачив відповідальність юридичних та фізичних осіб – резидентів, які є засновниками (учасниками) компанії чи здійснюють вирішальний вплив на діяльність такої української компанії, за ненадання інформації, необхідної для внесення або актуалізації в Єдиному державному реєстрі інформації про КБВ та структуру власності компанії.
Відповідальність передбачена у вигляді штрафу в розмірі від однієї тисячі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті на сьогоднішній день становить від 17 000 до 340 000 грн.
Водночас компанія, яка порушила закон і не подала або не змогла актуалізувати дані в зв’язку з тим, що її учасники (засновники) не надали на її запит необхідної інформації, звільняється від відповідальності за таке порушення.
Також законом збільшена відповідальність самої компанії (її уповноважених осіб) за неподання або несвоєчасне подання відомостей про КБВ (чи його відсутність) та структуру власності.
Раніше, до прийняття закону, за неподання або несвоєчасне подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника (або відсутність такого) існував лише адмінштраф.
Згідно зі ст. 166-11 КУпАП, розмір штрафу становить від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті складає від 17 000 до 51 000 грн. Цей штраф накладається на керівника або особу, уповноважену діяти від імені компанії, щодо якої не подано чи несвоєчасно подано необхідні відомості про КБВ. Наразі, згідно з урядовою постановою №209 від 06.03.2022 р., цей штраф не застосовується протягом строку дії воєнного стану та трьох місяців після його закінчення.
З набранням чинності закону право притягати юридичні особи до відповідальності за неподання чи несвоєчасне подання інформації про КБВ (або про його відсутність), а також за внесення до ЄДР завідомо неправдивих відомостей, отримує Міністерство юстиції України.
Штрафна санкція, прямо передбачена ч. 4 ст. 35 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», становить від однієї тисячі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті дорівнює від 17 000 до 340 000 грн.
Нові вимоги та строки засвідчення документів
Закон розширив варіанти засвідчення копій документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство кінцевого бенефіціарного власника.
Тепер окрім нотаріального засвідчення приймаються також копії документів, які засвідчені кваліфікованим електронним підписом (КЕП) уповноваженої особи, наприклад керівника компанії.
Встановлено також часові обмеження: строк, протягом якого засвідчені нотаріально чи КЕП документи можуть бути прийняті реєстратором для внесення даних в реєстр, становить 90 днів з дня засвідчення.
Раніше закон не визначав обмежень щодо строків посвідчення документів і на практиці керувались практикою нотаріусів.
Обсяг інформації про КБВ, зокрема щодо подвійного громадянства
Законом розширено перелік інформації, яку потрібно подавати про кінцевого бенефіціарного власника. Разом з інформацією про персональні дані бенефіціарного власника – ПІБ, дату та місце його народження, країну громадянства (чи підданства), адресу проживання, ідентифікаційний номер або запис в ЄДДР (якщо такі є), державному реєстратору потрібно надати також більше інформації про юридичну особу, через яку опосередковано здійснює контроль КБВ.
Зокрема, відомості повинні містити:
- повне найменування та місцезнаходження засновника компанії,
- ідентифікаційний код, якщо засновник є резидентом України,
- а також характер та міру (рівень, ступінь, частка) володіння, впливу чи контролю бенефіціарного власника на такого засновника.
Розкриваючи інформацію про бенефіціарного власника – іноземця, необхідно вказати всі країни його громадянства (підданства), якщо він є громадянином (підданим) декількох країн, серію та номер всіх документів, що в даному випадку посвідчують його особу та відповідне громадянство (підданство), у тому числі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та унікальний номер запису в ЄДДР за наявності.
Таким чином, приховування справжнього громадянства бенефіціарного власника за паспортом Румунії, Ізраїлю, Іспанії чи іншої країни, матиме наслідком значні штрафи як для компанії, так і її уповноважених осіб.
Найближчим часом очікуємо на появу додаткових Положень, які будуть визначати який саме вигляд повинна мати структура власності, яку додаткову інформацію містити та в якій формі подаватись.
Держфінпослуг має визначити положення, що застосовуватимуться для більшості компаній, НБУ та НКЦПФР – кожний для тих юридичних осіб, діяльність яких вони регулюють. Ймовірно, НКЦПФР визначить структуру власності й для публічних акціонерних товариств.
Також усі деталі щодо визначення КБВ в ланцюжку контролю-володіння має врегулювати Методологія визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника. Цей нормативний документ буде розроблений Держфінпослуг та затверджений КМУ і НБУ.
Актуалізація інформації про КБВ
Закон скасовує обов’язкове щорічне підтвердження відомостей про кінцевих бенефіціарних власників, структуру власності. Але кожна компанія зобов’язана:
- підтримувати відомості про КБВ та структуру власності юридичної особи в актуальному стані;
- повідомляти держреєстратора про зміни протягом 30 робочих днів з дня виникнення таких змін. Наприклад, у разі зміни кінцевого бенефіціарного власника протягом цього терміну має бути проведена держреєстрація таких змін;
- подавати держреєстратору підтверджувальні документи щодо відповідних змін;
- у разі виявлення помилки – повідомляти держреєстратора й виправляти помилку протягом трьох робочих днів з дня її виявлення.
Фактично відтепер відомості щодо КБВ та структури власності будуть подаватись під час заснування юридичної особи і в подальшому тільки у випадку зміни в структурі власності або зміни КБВ чи інформації про нього.
На час дії воєнного стану закон визначив строк, протягом якого необхідно подати інформацію про кінцевих бенефіціарних власників тим компаніям, які були зареєстровані за старими правилами без подання інформації про бенефіціарів: впродовж 6 місяців з дня набрання чинності Положення про форму та зміст структури власності та Методології визначення кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, але не раніше 90 днів з дня закінчення воєнного стану, якщо згадані документи будуть прийняті раніше.
По суті, законодавець дає ті ж три місяці, що й діють наразі згідно із законом №2115 «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни».
Але незабаром ще мають бути визначені правила визначення структури власності та кінцевого бенефіціарного власника – згадані Положення та Методологія.
Військова агресія з боку рф прискорила удосконалення процесів фінансового моніторингу, складовою частиною яких є розкриття бенефіціарних власників національних юридичних осіб.
І хоча Люксембург агітує за збереження конфіденціальності приватного життя, зокрема щодо інформації про бенефіціарів (Рішення Суду ЄС від 22 листопада 2022 року в об’єднаних справах C-37/20 та C-601/20), більшість погоджуються з тим, що публічність – це додатковий рівень контролю та моніторингу діяльності бізнесу.
