Джерело: Mind
На початку березня цього року президент України оголосив про намір впровадити «суд у смартфоні». Така ідея була озвучена під час виступу на Всеукраїнському форумі «Україна 30: Розвиток правосуддя».
Важко сперечатися з тим, що сучасний стан правосуддя в Україні не потребує якісних змін,зокрема й у питаннях організації судового процесу.
Що передувало цифровізації
Але давайте спочатку згадаємо історію судових реформ в Україні та їхні результати.
У середині 2000-х років існувало таке поняття як «телефонне право», яке навіть має окрему сторінку у Вікіпедії. Це поняття характеризує особливу стадію корупції, коли способи передачі інформації і засоби зв’язку втрачають своє первісне призначення й починають самостійне існування як державно-правові інститути, одночасно виступаючи важелем адміністративного впливу.
Йдеться про можливість представників влади розв’язувати певні проблеми або ситуації не у визначений законом спосіб, а шляхом телефонного дзвінка особам, які впливають на розв’язання цієї проблеми.
Останні роки ми обговорюємо впровадження електронного суду та намагаємося користуватися нововведеннями.
Як працює електронний суд
Запуск електронного суду вже відкладався через технічні проблеми з можливістю переведення наявних паперових документів в електронну форму.
Але в тій, чи іншій мірі сьогоднішній функціонал електронного суду, який є базовим технічним, все ж таки дозволяє говорити з певною долею оптимізму, що така платформа буде корисною для адвокатів при роботі з судами. Сподіваюся, що й судді позитивно оцінюють впровадження цієї системи.
Серед очевидних плюсів можна зазначити, що наявність можливості отримувати всі документи у справі у своєму особистому кабінеті онлайн є перевагою, оскільки це суттєво економить час.
Зручним також є те, що відеоконференції можна організовувати не виходячи з офісу.
Але з корисного це, мабуть, все.
Щодо мінусів платформи, то зазначу, що існує два види проблем – правова й технічна.
Технічні проблеми:
- перша – канали зв’язку та якість інтернету в Україні не дозволяють здійснювати належний відеозв’язок для учасників процесу;
- друга – навчання працівників суду роботі з платформою;
- третя – користувацький інтерфейс і функціонал системи, який залишає бажати кращого;
- четверта – доступність до платформи за допомогою кваліфікованого електронного підпису.
Правові проблеми
- перша – правовий статус місць зберігання інформації, якою володіють суди;
- друга – необхідність запровадження єдиної обов’язкової електронної адреси для учасників судового розгляду.
Якщо говорити про смартфонне право, як елемент електронного суду, то очевидно, що він має право на життя. Але якщо вже бути відвертими до кінця, то платформою електронного суду вже зараз можна користуватися зі смартфона.
Інша річ, що це має бути адаптований інтерфейс саме під мобільні пристрої.
А щодо дебатів у Zoom та Clubhouse, то це лише питання часу. Жартую, звичайно)
Ніщо найближчим часом не може замінити живий виступ адвоката в суді, хіба що його голограма, але президент України це поки що не анонсував.
Тому, підбиваючи підсумки щодо теми смартфонного права, можу сказати, що сьогодні є чудова нагода використовувати інформаційно-технічні можливості для наближення громадян до правосуддя. Але, як завжди, залишається головне питання належної верифікації виробників таких продуктів і створення системи безпеки для баз даних, які з’являться в майбутньому.
