Джерело: Юридична Газета online
Є такий відомий крилатий вислів, коріння якого можна простежити ще у Святому Писанні: «Добрими намірами вимощена дорога до пекла». Одним із його значень є маскування насправді поганих речей (помилок, злих вчинків тощо) під добрими намірами або ж навіть те, що зовні гарні речі можуть мати несподівано шкідливі наслідки. Якраз така ситуація складається з тезою щодо необхідності зниження податків. Вона слугує основою для передвиборчих кампаній – офіційних чи неофіційних, пропагандистських закликів, політичної боротьби різноспрямованих сил, популістських виступів спеціалістів та псевдоспеціалістів. І це зрозуміло – можливість сплачувати менше виглядає дуже привабливо і з великою ймовірністю буде позитивно сприйнята недосвідченим електоратом, який міркує звичайними арифметичними операціями, проте, на жаль, не в стані бачити далі власного гаманця.
Той же, хто керується макроекономічними поглядами, розуміється на сутності податкової системи усвідомлює, в чому полягають функції податків, не буде занадто радіти пропозиціям щодо їх зменшення. Якщо звернутися до сутності та цілей оподаткування, стає зрозумілим, що податки – одне з основних джерел надходжень Державного бюджету, джерело виплати пенсій, утримання збройних сил, підтримання інфраструктури державного та місцевого рівня, утримання державного апарату, розвитку системи освіти і т.д. Із цього стає зрозумілим, що зменшення податків може потягнути за собою нестабільність усіх державних систем та механізмів. Недарма податкова система та податки є однією з невідʼємних ознак держави як такої. І розуміння цього кожним громадянином якомога раніше закладає підґрунтя тієї самої податкової культури про яку останнім часом ведеться так багато розмов.
Зменшення податків може мати позитивний ефект лише у короткостроковій перспективі та має застосовуватися дуже вибірково. Зниження податкового навантаження може бути застосоване тимчасово для підтримки вразливих сфер економіки або категорій платників податків. Зменшенням оподаткування законодавець може стимулювати розвиток перспективних галузей промисловості або цінних видів діяльності. Податкові пільги або податкові канікули можуть стати в нагоді новоствореним компаніям або іншим бізнес-одиницям. Але це матиме ефект лише для подолання кризового періоду або періоду становлення чи іншої вразливості. Подальше пільгове оподаткування слугуватиме лише формуванню механізмів податкових ухилень, а не благій початковій меті його запровадження.
Якщо звернутися до світового досвіду, стає очевидним, що у державах, які є загальновизнаними прикладами для наслідування їх економічного розвитку, рівня життя населення, прозорості системи оподаткування, дотримання норм міжнародного права податкове навантаження чи не найбільше у світі. І при цьому основна маса населення, хоч і скаржиться на високі податки – сумлінно їх сплачує, оскільки розуміє результат їх використання та володіє закладеним з дитинства усвідомленням важливості та обовʼязковості акту сплати податків.
Зараз, як ніколи, велика кількість українців отримали шанс зануритися у систему оподаткування інших країн. І вони вже зрозуміли, що теза зниження податків для України не є актуальною, оскільки ми маємо чи не найоптимальніший рівень оподаткування серед розвинених країн світу. І хоча нам є куди рухатися у сфері оптимізації адміністрування податків, але ми точно маємо цінувати їх поточний розмір та переймати у наших західних сусідів рівень податкової культури та свідомості.
