Джерело: РБК-Україна
Реєстрація, оподаткування та ведення закордонного бізнесу: що треба враховувати?
Війна спричинила кризу у різних сферах життя. Більшість українців відзначають значне зниження своїх доходів, а багато взагалі втратили звичні джерела власного існування. Це змушує громадян діяти по-новому, робити незвичні для себе раніше речі. Наприклад, засновувати новий або й узагалі перший у житті бізнес. Стійкий тренд під час війни – бізнес намагається сплачувати податки саме в Україні, бо зараз наша держава особливо потребує підтримки. Водночас дехто вирішує відкрити бізнес за кордоном або працювати на закордонні ринки. Однак навіть при веденні невеликого бізнесу за кордоном є безліч нюансів, неврахування яких може тягнути за собою або штраф, або інші санкції.
Реєстрація бізнесу: що треба враховувати
“Розпочну, а як піде, то зареєструюсь”, “А якщо мої клієнти приходитимуть тільки за “сарафанним радіо”, то хто дізнається?”, “Поприймаю кошти поки як фізична особа на власну картку або готівкою і не буду показувати доходи” – це все не про законний бізнес. І хоча на практиці такі відмовки можуть спрацювати, але зараз не той час, аби гратися в хованки із законом.
- По-перше, держава наразі потребує підтримки. Сьогодні особливо важливо платити податки в Україні, підтримуючи таким чином нашу економіку – це допомагатиме всім галузям в країні.
- По-друге, прийняті під час війни законодавчі зміни й так багато в чому полегшують долю підприємців – є можливість платити лише 2% єдиного податку замість 5% або взагалі його не платити (платникам 1 та 2 групи), також сплата ЄСВ для ФОП є добровільною.
- По-третє, не слід забувати, що провадження господарської діяльності без реєстрації є адміністративним правопорушенням та карається штрафом до 34000 грн та загрожує конфіскацією продукції, грошей та усього отриманого від здійснення діяльності (ст. 164 КУпАП).
- По-четверте, офіційні доходи, з яких належно сплачені податки, зараз у тренді. Тому реєстрація ФОП для старту є обовʼязковою. Це саме стосується і того випадку, якщо ви опинилися у іншій країні та плануєте започаткувати бізнес там. Українська реєстрація тут не діятиме: слід реєструватися підприємцем за законодавством країни перебування, нехай і тимчасового.
Податки для бізнесу. Яку форму оподаткування вибрати
Щодо вибору системи оподаткування, перш за все, слід орієнтуватися на суть запланованої діяльності. Якщо це буде перепродаж товарів з націнкою або високовитратне виробництво, варто розглянути загальну систему оподаткування, коли податок (ПДФО) сплачуватиметься з чистого доходу (різниці між загальним оподатковуваним доходом та підтвердженими витратами).
Але не слід забувати, що при досягненні суми доходу 1 млн грн протягом 12-місячного періоду необхідно буде зареєструватися ще й платником ПДВ. Якщо це власне високоприбуткове виробництво або послуги – варто поглянути у бік спрощеної системи оподаткування.
3 група фактично є універсальною та підійде для надання послуг чи продажу товарів як юридичним, так і фізичним особам на будь-якій системі оподаткування, як резидентам, так і нерезидентам. Платником єдиного податку 2 групи є сенс бути тоді, коли планується постачання товарів будь-яким покупцям (в тому числі, й експорт) та надаються послуги населенню або юридичним особам на спрощеній системі оподаткування всередині України.
У виборі між 2 або 3 групою єдиного податку при операціях з товарами слід орієнтуватися на податкове навантаження, яке для 2-ї групи складає 20% від мінімальної зарплати щомісяця єдиного податку та від 22% від МЗП щомісяця ЄСВ, а для 3-ї групи 5% ЄП (або 2% ЄП під час воєнного стану) та такий же ЄСВ.
Обовʼязково слід памʼятати про обмеження щодо видів діяльності, встановлені для перебування на спрощеній системі оподаткування. Наприклад, про заборону торгівлі підакцизними товарами, предметами антикваріату та мистецтва, виробами з дорогоцінних металів тощо.
Отримання оплати з-за кордону. Важливо не порушувати строки розрахунків
Отримання оплати за продані товари чи послуги можливе шляхом зарахування на поточний рахунок. Якщо така оплата надходить з-за кордону в іноземній валюті, банк може вимагати (і майже завжди вимагає) надання підтверджуючих документів – контракту, інвойсу, експортної митної декларації, товаросупровідних документів (CMR, авіа-, морської або залізничної накладної, залежно від виду транспорту). У будь-якому випадку, необхідно документально підтвердити суть та суму операції.
Важливо знати, що для операцій з експорту товарів законодавством встановлені граничні строки розрахунків, протягом яких кошти мають обовʼязково надійти на рахунок резидента-продавця в українському банку. Відлік такого строку починається з дня митного оформлення експортованих товарів. Тривалість граничних строків розрахунків встановлює НБУ своєю постановою.
В загальному цей строк складає 365 календарних днів, проте наразі у звʼязку з воєнним станом він становить 180 днів (Постанова НБУ від 24.02.2022 № 18). До речі, для окремих видів товарів та для послуг граничні строки розрахунків не діють – ці виключення також встановлені Нацбанком (Постанова від 14.05.2019 № 67). У звʼязку з війною граничні строки розрахунків не діють також і для поставок вартістю меншою 400 000 грн за умови відсутності ознак дроблення.
Порушення строків розрахунків може призвести до стягнення податковим органом з підприємця пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% від суми недоодержаних коштів.
Якщо підприємець торгує власними товарами на певних маркетплейсах і виводить кошти на рахунок за кордоном або на іноземні платіжні системи (наприклад, Payoneer), з нього не знімається обовʼязок зарахування коштів на рахунок в банку України. Лише після такого зарахування завершується здійснення валютного нагляду за операціями, за якими він проводиться.
Не слід забувати й про правила здійснення розрахункових операцій, які передбачають використання РРО. Якщо оплата за товари отримується готівкою, або ж розрахунок проводиться через інтернет за допомогою платіжних карток (за допомогою сервісів інтернет-еквайрингу), такі оплати мають обовʼязково проводитися через РРО з оформленням відповідного розрахункового документу.
Виняток становить надання послуг, розрахунки за які проводяться виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування або сервісів переказу коштів. Порушення правил застосування РРО може призвести до штрафних санкцій у розмірі 100% отриманої виручки, і навіть більше.
