Джерело: Mind.UA
04 червня Верховна Рада України прийняла у другому читанні законопроект, який викликав посмішки в рядових українців і занепокоєння серед правників.
Мова йде про Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою». Ініціатором законопроект був Президент України, який визначив його як невідкладний.
Цим Законом пропонуються зміни, серед іншого, до Кримінального кодексу України:
- Нова редакція ст. 255 «Створення злочинної організації» та ч. 2 ст. 256 «Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності»
- Доповнення кодексу новими статтями: 255-1 «Встановлення, посилення та поширення в суспільстві злочинного впливу», 255-2 «Організація, сприяння в проведенні або участь у злочинному зібранні (сходці)» та 255-3 «Звернення до особи, яка здійснює злочинний вплив».
Високою метою запропонованих змін є припинення діяльності злочинних спільнот в Україні. На перший погляд такі зміни виглядають досить позитивно, оскільки направлені на боротьбу саме з організованою злочинністю – найбільш суспільно небезпечним її проявом.
Однак, на практиці, даний Закон не просто викликає забагато запитань з точки зору його законодавчої техніки, а і занепокоєння, пов’язані із можливими зловживаннями з боку правоохоронців.
А тепер щодо кожного пункту окремо:
- Порушення законодавчої техніки
Напевно, ще на першому курсі юридичного факультету студентів вчать принципу правової визначеності. Це один із найважливіших загальних принципів права, який гарантує забезпечення легкості розуміння змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.
Тобто, норма закону має бути виписана настільки чітко, що її зрозуміє будь-яка пересічна людина.
У кримінальному праві цей принцип відіграє особливу важливу роль. Закон, який встановлює кримінальну відповідальність за певне діяння, має бути виписаний настільки чітко, щоб унеможливити будь-яке подвійне тлумачення чи розширене трактування на розсуд третіх осіб (в тому числі, правоохоронців).
А тепер звернемось до запропонованих змін. Законом встановлюється кримінальна відповідальність за діяння, вчинене новим спеціальним суб’єктом:
- особою, яка здійснює злочинний вплив
- особою, яка перебуває у статусі суб’єкта підвищеного злочинного впливу
- «вор в законі»
Примітка до статті 255 КК України намагається розтлумачити нові терміни, зокрема,
Під злочинним впливом слід розуміти будь-які дії особи, яка завдяки авторитету, іншим особистим якостям чи можливостям, сприяє, спонукає, координує або здійснює інший вплив на злочинну діяльність, організовує або безпосередньо здійснює розподіл коштів, майна чи інших активів (доходів від них), спрямованих на забезпечення такої діяльності.
Під особою, яка перебуває у статусі суб’єкта підвищеного злочинного впливу, у тому числі у статусі «вора в законі», слід розуміти особу, яка завдяки авторитету, іншим особистим якостям чи можливостям, здійснює злочинний вплив і координує злочинну діяльність інших осіб, які здійснюють злочинний вплив».
Тобто, Кримінальний кодекс України доповнено низкою оціночних понять (авторитет, якості, можливості), які не конкретизуються та можуть тлумачитись у максимально довільній формі.
Не говорячи вже про доповнення Кодексу терміном «вор в законі» та «сходка», які порушують всі правила законодавчої техніки, вводячи в законодавство «жаргон» окремої категорії населення.
Такими змінами законодавець повність знецінює Закон, руйнуючи його авторитет у суспільстві.
- Новий склад злочину, як головний ризик для бізнесу
Правова невизначеність, про яку вказано вище, становить загрозу для пересічних громадян та бізнесу в цілому. Тлумачення терміну «авторитет», інші «якості» може стати причиною відкриття кримінального провадження щодо успішного бізнесу, успішних менеджерів.
Найбільше занепокоєння викликає стаття 255-3 «Звернення за застосуванням злочинного впливу», диспозиція якої встановлює кримінальну відповідальність за «звернення до особи, яка завідомо для винного може здійснювати злочинний вплив, зокрема, до особи, яка перебуває у статусі суб’єкта підвищеного злочинного впливу, у тому числі у статусі «вора в законі», з метою застосування нею такого впливу».
Ця стаття може бути одним із способів тиску на успішний бізнес та його керівництво. Фактично, підставою для відкриття провадження може бути просто факт спілкування із особою, яка, за версією слідства, може здійснювати злочинний вплив. А от для того, щоб підтвердити свою версію, слідчі звертатимуться за дозволом про проведення НС(Р)Д.
Зверніть увагу, в диспозиції статті мова йде про «застосування нею такого впливу». Про який вплив йде мова? Злочинний? Чи будь-який інший?
Тобто, за даною статтею до кримінальної відповідальності можна притягнути особу уже за те, що вона звернулась за допомогою до так званого «вора в законі». І мова не йде про те, що така допомога має виражатись у формі вчинення нового злочину.
Крім того, в зону ризику потрапляє будь-яка особа, яка спілкується із так званим вором в законі.
Наприклад, такий «вор» зайшов до ресторану, під час вечері до нього підійшов власник із розмовою. Така розмова потрапила на фотознімок, що може стати причиною відкриття кримінального провадження. Адже власник міг звернутись із проханням щодо злочинного впливу!
У такому рівнянні можна дуже довго змінювати невідомі, але його результат завжди буде однаковий – якщо ви зацікавили правоохоронців, очікуйте НС(Р)Д. Така вільна форма тлумачення Закону завжди стає знаряддям маніпуляцій в руках правоохоронців.
- А чи настільки цей Закон необхідний
Введення в законодавство статусу «вора в законі» абсолютно не було та не є необхідною передумовою для притягнення таких осіб до кримінальної відповідальності.
Варто трохи згадати теорію кримінального права. Стаття 11 КК України, яка встановлює поняття злочину, закріплює: «злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину».
Тобто, злочином є саме діяння, а не перебування у будь-якому статусі. На сьогодні, і до запропонованих змін, Кримінальний кодекс України містить цілу низку статей, що дозволяють притягувати «вора в законі» до відповідальності: створення злочинної організації, відмивання доходів, ухилення від сплати податків тощо.
Натомість необхідність прийняття таких змін більше вказує на некомпетентність правоохоронних органів, які не можуть належно кваліфікувати або довести злочинні дії таких «спеціальних суб’єктів».
Висновок: якщо Президент підпише даний Закон (а це особливо не викликає сумнівів), то залишається не так багато запитань:
- Хто першим звернеться до Конституційного Суду України з метою визнання його положень неконституційними?
- Як довго Конституційний Суд розглядатиме таке скаргу?
