Джерело: ЮРИСТ & ЗАКОН, №49, 15 грудня 2022
Війна, безперечно, вплинула на всі сфери життя в Україні. Не стала винятком і сфера договірних відносин. Багато хто й уявити не міг, що виконання договірних зобов’язань за тим чи іншим договором буде неможливим. Безпосередні причини можуть бути різними: знищення або втрата майна, вимушений виїзд чи зміна місцезнаходження, втрата джерел доходу та відсутність коштів, заборона або обмеження певних видів діяльності тощо. Але підстава для всього одна – воєнна агресія рф проти України та введення (і продовження) воєнного стану на території України.
Ця ситуація значною мірою перегукується з подіями 2020 року, коли у зв’язку з поширенням пандемії COVID-19 уряд прийняв рішення щодо запровадження карантинних заходів. Через відсутність на той момент достатнього рівня інформації про небезпечність захворювання був запроваджений режим ізоляції, багато підприємств зупинилися. Це викликало проблеми, зокрема, для орендарів комерційної нерухомості, які через обставини не могли її використовувати, не отримували доходу від своєї діяльності, проте мали зобов’язання щодо оплати оренди відповідно до укладених з орендодавцями договорів.
Форс-мажор та його підтвердження
Обидві ситуації поєднує виникнення так званих форс-мажорних обставин або обставин непереборної сили. У національному законодавстві їх визначають як надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання договірних зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), й обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ст. 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.1997 р.). Перелік видів таких специфічних обставин не є виключним. Серед іншого Закон називає форс-мажорними обставини воєнного та терористичного характеру (загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, ворожі атаки, блокади, військове ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, воєнні дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, вторгнення), соціально-суспільного характеру (безлади, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, громадська демонстрація, протиправні дії третіх осіб), економічного характеру (експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, страйк, ембарго, закриття морських проток,заборона експорту/імпорту), техногенного характеру (аварія, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту), природного характеру (епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха).
З початком повномасштабної війни Торгово-промислова палата України розмістила на власному сайті лист від 28.02.2022 р. №2024/02.0-7.1, яким засвідчила форс-мажорні обставини – військову агресію рф проти України, що стало підставою для введення воєнного стану з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 відповідним Указом Президента України. ТПП України підтверджує, що вказані обставини з 24.02.2022 до моменту їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними, об’єктивними обставинами для суб’єктів господарювання за договором у відношенні зобов’язань, строк виконання яких настав і виконання яких стало неможливим у встановлений строк.
Метою розміщення вказаного листа було усунення необхідності обов’язкового звернення зацікавлених осіб безпосередньо до ТПП України й уповноважених нею органів, підготовки ними пакета документів для отримання відповідного Сертифіката в умовах воєнного стану, надання можливості підтвердити форс-мажорні обставини просто додаванням роздруківки листа до повідомлення контрагенту.
Форс-мажор та виконання договірних зобов’язань. Як це бачить закон
У практиці укладання договорів тривалий час була нерозвиненою традиція приділяти свідому увагу розділу, що стосується форс-мажорних обставин. Зазвичай його вважали формальним і за традицією бездумно переносили з договору в договір, безвідносно до виду договору й фактичних обставин його укладення та виконання. Нині ситуація змінилася. Але й тепер не всі розуміють дійсний вплив форс-мажорних обставин на права та обов’язки сторін, вважаючи їх чи не панацеєю.
Насправді не все так просто. За загальним правилом зобов’язання потрібно виконувати належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Водночас невиконання зобов’язання або його виконання з порушенням умов є порушенням зобов’язання (ст. 610 ЦК України), що призводить до настання відповідних правових наслідків, передбачених договором або законом. У такому разі можливе припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови, зміна умов зобов’язання, сплата (стягнення) неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди або ж застосування відповідного виду господарсько-правової відповідальності.
Особа, яка порушила зобов’язання, може бути звільнена від відповідальності, якщо вона доведе відсутність своєї вини (у формі умислу або необережності) або вжиття нею всіх залежних від неї заходів із метою належного виконання договірних зобов’язань та недопущення порушення (ст. 614ЦК України, ст. 218 ГК України).
Звільнення від відповідальності можливе й тоді, коли “порушник” зобов’язання доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або дії невідворотної сили (ст. 617 ЦК України, ст. 218 ГКУкраїни).
ГК України визначає невідворотну силу як надзвичайні та невідворотні обставини за певних умов ведення господарської діяльності. Крім того, за ГК України договором або законом можуть бути передбачені й інші наслідки дії невідворотної сили, окрім як звільнення особи від відповідальності. При цьому звичайна відсутність коштів у боржника або відсутність необхідних для виконання договірних зобов’язань товарів на ринку, або порушення своїх зобов’язань контрагентами боржника не вважатимуться випадком або обставинами невідворотної сили (ст. 617 ЦК України, ст. 218 ГКУкраїни).
Нічого іншого, що б стосувалося впливу форс-мажорних обставин на договірні зобов’язання сторін, закон не передбачає. Таким чином, настання форс-мажору може вплинути лише на звільнення особи, яка не виконала договір, від відповідальності за таке невиконання (неналежне виконання). Мова йде про звільнення від сплати штрафів, пені, від розірвання договору (як виду санкцій). Проте на виконання самих договірних зобов’язань форс-мажор за замовчуванням не впливає.
Але ж сторони в договорі можуть передбачити додаткові наслідки настання обставин невідворотної сили. У багатьох випадках сторони самостійно обумовлюють у договорі положення про те, що термін виконання договірних зобов’язань “відкладається” до закінчення дії форс-мажорних обставин (строк виконання продовжується). Якщо форс-мажор триває протягом певного періоду, договір розривають. Передбачається, що через форс-мажорні обставини сторони тимчасово не можуть виконати договір, але після їх закінчення обов’язково це зроблять. А якщо форс-мажор триватиме занадто довго, то виконання договору в принципі втратить своє значення для сторін. Тому сторони можуть передбачити можливість ініціювання розірвання договору або право на односторонню відмову від договору.
Своєю чергою, сторонам слід урахувати обставини, з якими ми всі зіткнулися у 2022 році, та додатково обов’язково передбачити в договорі:
- яким чином та в який строк одна сторона надасть іншій повідомлення про настання форс-мажорних обставин та що таке повідомлення має містити (особливо в умовах відключення світла, зв’язку, припинення роботи поштових відділень, тимчасової окупації тощо);
- який документ буде підтвердженням настання форс-мажорних обставин і чи достатньо для цього буде такого листа, який розмістила на власному сайті ТПП України, а чи обов’язково необхідний буде сертифікат ТПП, виданий індивідуально під конкретні обставини щодо конкретного договору;
- на який реальний строк можливе відстрочення виконання договірних зобов’язань та як цей строк визначатимуть;
- за яких умов та яким саме чином можливе розірвання договору (тут велике значення для легітимності має прозора процедура, що враховує інтереси обох сторін);
- які наслідки розірвання договору, особливо за умови його попереднього часткового виконання;
- яким чином сторони укладатимуть додаткові угоди за умови дії форс-мажорних обставин тощо.
Події війни дали нам чітко зрозуміти, що настав час розробити нові, не формальні, а дійсно працюючі редакції розділу “Форс-мажорні обставини”.
Сторони договору також мають усвідомити, що відсутність (а інколи й наявність) у договорі положень щодо впливу форс-мажорних обставин на права чи обов’язки сторін не означає автоматичного звільнення особи від відповідальності за порушення виконання договірних зобов’язань. За відсутності між сторонами взаємної згоди із цього питання для звільнення від відповідальності недостатньо довести наявність певних обставин, які класифікуються як форс-мажорні обставини. Також потрібно довести, що в даному конкретному випадку ці обставини стали причиною невиконання договору. Тобто повинен існувати логічний причинно-наслідковий зв’язок між обставинами, що впливають на сторону, яка порушила договір, та невиконанням (неможливістю виконання) договору.
Ба більше, під час укладення договору варто простежити, що в ньому відсутні положення, які навпаки виключають звільнення сторони від відповідальності в разі невиконання договору підвпливом форс-мажору. Це дозволяється ГК України та зустрічається у великих за обсягами договорах оренди (суборенди) деяких орендодавців комерційних приміщень, тому слід бути обережними.
Наостанок, чи не найголовніше, необхідно пам’ятати, що настання форс-мажорних обставин, якщо виникає неможливість виконання договірних зобов’язань, – це найкращий привід до переговорів із контрагентом. За таких умов обидві сторони опиняються у ситуації, на яку вони не розраховували під час укладення договору. А законодавство не надає якійсь із них особливо відчутної переваги.
Тому радимо озброїтися допомогою адвоката й вирушити на підкорення вершин договірної дипломатії.
