Джерело: Юридична газета
Перш за все, зауважимо: легалізація поки що не відбулася! Хоча 8 вересня 2021 р. ВРУ було прийнято у другому читанні Закон «Про віртуальні активи», основна мета якого — легалізувати використання віртуальних активів в Україні.
Питання законодавчого регулювання використання таких активів надзвичайно актуальне, тому прийняття цього закону є логічним результатом впливу сучасних тенденцій. Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров зазначав: «В Україні щоденний обіг віртуальних активів становить 1 млрд грн. Але все це знаходиться в тіні. Через це міжнародні біржі не можуть заходити в Україну».
Та варто розглянути питання, чи буде прийнятий закон дійсно ефективним, чи сприятиме він легалізації використання віртуальних активів.
У пояснювальній записці до законопроєкту на обґрунтування необхідності його прийняття законодавці вказували, що він забезпечить можливість надання учасникам ринку віртуальних активів безпечних та якісних послуг, сприятиме збільшенню інвестицій в економіку України. Цей закон, за задумом його авторів, має зменшити частку тіньової економіки, що пов’язана з інвестиціями у віртуальні активи громадян та підприємств.
Основними напрямами легалізації операцій з віртуальними активами є:
- правове їх визначення та включення до поняття про право власності;
- визначення державних органів, які здійснюють регулювання відносин, та їх повноважень;
- режим оподаткування операцій.
Поки що очікуємо на зміни до Податкового кодексу та інші пропозиції робочої групи з розробки законопроєкту. Прийнятий закон — це оформлене в документ бачення державою процесу легалізації криптоактивів, та з якими перепонами зіткнеться ця концепція на практиці?
Можна стверджувати, що насправді прийняття цього закону не привело до легалізації ринку віртуальних активів. Поки що все залишається так, як і було. Крім розробки урядом правил обігу віртуальних активів, також необхідно дочекатися внесення змін до Податкового кодексу України.
«Хто володіє ключем від гаманця, той і є власником активу» — головний девіз криптоактивістів. Цим начебто виключається ймовірність спору про право власності. Проте лише доти, поки не постало питання про джерела походження коштів та правомірність володіння гаманцем. Прийнятий закон змусить постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, розкрити структуру власності для можливості встановлення кінцевих бенефіціарних власників. Це буде обов’язковою умовою провадження відповідної діяльності. Для таких власників передбачена вимога мати бездоганну репутацію. Закон визначив необхідність введення внутрішньої процедури фінансового моніторингу, що має запобігти відмиванню доходів, отриманих від злочинної діяльності. Крім того, ним передбачено, хто є учасниками ринку віртуальних активів — постачальники послуг, пов’язаних з їх оборотом, а також будь-які особи, які здійснюють операції з віртуальними активами у своїх інтересах.
Ідентифікація власника, облік, арешт та відстеження транзакцій — це інструменти, якими прагнуть володіти державні органи під час регулювання цих операцій. Своє слово ще не сказав і правоохоронний блок. Прогнозуємо постановку питання про можливість сплати податків, мита та інших обов’язкових платежів у криптовалюті. Це вимагатиме від держави також мати криптогаманець або передбачити процедуру обміну валюти в Національному банку.
Коментованим законом передбачено, що він набере чинності з дня набрання чинності закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами. Питання полягає в тому, що певних строків, у які мають бути прийняті такі зміни, законодавець не визначив, тому процедура може затягнутися на невизначений час.
Легалізацію операцій з віртуальними активами, визначення права власності та інших прав щодо них пропонується здійснити в обмін на ідентифікацію, оподаткування та звітність власників. Цей фактор навряд чи спонукатиме учасників ринку віртуальних активів до легалізації своєї діяльності, а потенційних інвесторів — до інвестування коштів у цей ринок.
