Джерело: AgroPro
Чи має право СБУ запитувати у сільгосппідприємства документи?
Так, має.
Але тут варто зробити застереження. Запитуючи документи, правоохоронці, як правило, посилаються на ст. 93 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), яка надає стороні обвинувачення право збирати докази шляхом витребування документів, речей тощо.
Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом <…>витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом. Ч. 2 ст. 93 КПК
Звертаю увагу, що СБУ та інші правоохоронні органи мають право запитувати інформацію та копії документів при проведенні досудового розслідування. При цьому надання документів на запит правоохоронців є добровільним, що підкріплено позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеною в листі від 05.04.2013 р. № 223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження».
Так, в п. 18 цього листа вказано, що сторона кримінального провадження може витребувати та отримати речі або документи за умови їх добровільного надання володільцем без застосування процедури тимчасового доступу до речей та документів. Тобто володілець документів, отримавши вимогу від СБУ, вправі відмовити у наданні запитуваного або добровільно надати запитувані документи. Слід зауважити, що відмову в наданні відповіді доцільно оформити окремим листом, а не просто проігнорувати запит правоохоронного органу
Як має бути оформлено запит від СБУ, зокрема, чи може надійти звичайним листом (не рекомендованим)?
КПК не встановлює конкретного переліку вимог до оформлення запиту правоохоронців. Тому, враховуючи вимоги Національного стандарту України ДСТУ 4163:2020, можна стверджувати, що запит друкується на бланку СБУ і має містити:
- реєстраційний індекс;
- дату документа;
- адресат;
- заголовок до тексту;
- текст документа;
- відмітка про наявність додатків;
- підпис, відбиток печатки;
- відомості про виконавця (прізвища та імені виконавця, номера його телефону).
Також в тексті запиту має бути зазначено ПІБ, посаду особи, що запитує документи. Документи щодо конкретного кримінального провадження може запитувати слідчий, старший слідчий, які входять до призначеної групи слідчих.
На практиці до запиту не додається постанова про призначення такої групи слідчих. Разом з тим підприємство, яке отримало вимогу, може попросити додатково надати документ, що підтверджує повноваження слідчого (який підписав запит) у конкретному кримінальному провадженні. Але така практика є малопоширеною.
Також запит має містити дані про кримінальне провадження, в межах якого здійснюється збирання доказів, зокрема, номер провадження з Єдиного реєстру досудових розслідувань, кваліфікацію кримінального правопорушення та обґрунтування необхідності отримання запитуваних документів. Таке обґрунтування зазвичай надається у короткій формі без розкриття деталей досудового розслідування, оскільки ця інформація може зашкодити слідству.
Вимог щодо порядку направлення запиту законодавство не містить. На практиці це може бути як рекомендоване поштове відправлення з повідомленням про вручення, так і звичайний лист.
Які варіанти відповіді на запит?
Отримавши запит, сільгосппідприємство може надати запитувані документи в повному обсязі або частково. У разі часткового надання документів варто вказати, яка частина не надається та чому (наприклад, договори оренди земельних ділянок приватної власності становлять комерційну таємницю).
Або можна підготувати обґрунтовану відмову у зв’язку із:
- неналежним оформленням запиту (наприклад, запит складено не на бланку правоохоронного органу);
- тим, що запит не містить інформації, яка б підтвердила необхідність отримання документів, що має факт відкриття провадження тощо;
- тим, що за офіційною позицією підприємства будь-які документи правоохоронним органам надаються виключно в порядку тимчасового доступу до речей та документів на підставі ухвали слідчого судді (наприклад, підприємство має внутрішню політику/інструкцію тощо про порядок взаємодії із правоохоронними, контролюючими, державними органами, яка це передбачає).
Або можна надіслати повідомлення, що компанія не має запитуваної інформації (наприклад, через схожі назви різних юридичних осіб запит помилково можуть отримати компанії, які не мають жодного відношення до запитуваних документів).
Надаючи копії документів, їх необхідно належним чином посвідчити. Відповідно до п. 5.26 ДСТУ 4163:2020 відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Чи можна не надавати відповідь?
Як було зазначено вище – можна, але це найгірший із можливих варіантів, який у більшості випадків призведе до підвищеної цікавості з боку правоохоронців.
У разі ігнорування запиту або відмови у наданні інформації слідчий, швидше за все, отримає ухвалу слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів (далі – ухвала про тимчасовий доступ до документів). Як наслідок – він отримає запитувані документи фактично у примусовому порядку. Разом з тим слід зауважити, що отримати ухвалу про тимчасовий доступ до документів слідчий може незалежно від отримання/неотримання відповіді на свій запит.
З іншого боку – часто адвокати, прораховуючи тактику дій стосовно захисту підприємства, направляють відмову на запит СБУ. Такі дії адвокатів пояснюються тим, що ухвала про тимчасовий доступ до документів, як правило, містить більш розгорнуту порівняно із запитом позицію слідчого щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
Це дозволяє отримати більше інформації, яку можна враховувати при вибудовуванні подальшої стратегії захисту. Зазвичай так діють, якщо досудове розслідування несе ризики для самого підприємства (надавача інформації).
Найгірший варіант – візит з обшуком. За логікою законодавця, обшуку має передувати відмова у наданні запитуваної інформації за ухвалою про тимчасовий доступ до документів. Однак нерідко слідчі одразу йдуть із клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку, а слідчий суддя, не надто заглиблюючись у деталі, надає відповідний дозвіл.
Ухвала про проведення обшуку на етапі досудового розслідування не оскаржується та може бути предметом розгляду лише на етапі підготовчого судового засідання при розгляді обвинувального акта у суді першої інстанції.
Таким чином, якщо сільгосппідприємство має усі необхідні документи, які підтверджують постачання сільгосппродукції, то доцільно посприяти слідству та задовольнити запит СБУ.
В які строки надавати відповідь, як рахувати строки, якщо запит надійшов звичайним листом?
Строки вказує сам слідчий у своєму запиті. Якщо запит надійшов простим листом, то за текстом відповіді варто просто вказати дату його отримання.
Якщо строки надання відповіді у запиті не вказані або підготовка копій документів вимагає більше часу, ніж надає слідчий, то варто на ім’я слідчого направити лист, у якому повідомити, в яку дату отримано запит слідчого та до якої дати його буде виконано. Або попросити слідчого додатково встановити строки виконання запиту, необхідні та достатні для опрацювання запитуваних даних.
Чи є особливості надсилання відповіді?
Відповідь, якою б вона не була за текстом, оформлюється у довільній формі та підписується уповноваженою на те особою сільгосппідприємства (як правило, керівником).
Надсилати відповідь радимо рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Так сільгосппідприємство зможе підтвердити:
- факт направлення відповіді;
- своєчасність її направлення;
- обсяг наданих документів;
- отримання відповіді правоохоронним органом.
