Джерело: Mind
Україна поки не визначилась із статусом криптоактивів, але поява цієї валюти в деклараціях чиновників може стати приводом для прискорення внесення відповідних змін до законодавства. Наразі віртуальні активи живуть своїм життям поза законодавчим полем і серед їхніх власників є не тільки українські можновладці, а й пересічні громадяни. Які нюанси користування такими активами в Україні і під які ризики потрапляють їхні власники, розповів Mind адвокат, керівник практики White-collar crime юридичної компанії Legal House Олександр Горобець.
За інформацією з відкритих реєстрів, у деклараціях за 2020 рік українські посадовці задекларували 46 351 біткоїн – про це свідчать дані сервісу OpenDataBot. За приблизними підрахунками, це понад 50 млрд грн.
Україна за багатьма чинниками є однією з передових країн у галузі розвитку відносин із віртуальними активами. Наше Міністерство цифрової трансформації видає ексклюзивні сервіси – це справжня перлина. І цей перелік досягнень майже нескінченний.
Наразі маємо ситуацію, коли вже сформовані суспільні відносини потребують правового врегулювання. Наголошуємо, що в законодавстві України відсутній будь-який нормативно-правовий акт із визначенням статусу криптовалюти.
Нижче про те, як можна захистити права власників крипти.
Статус віртуальних активів
Ще під час участі в робочій групі з підготовки законопроєкту «Про віртуальні активи» стало зрозуміло, що в разі легалізації відносин із криптою про більшість «вольностей» доведеться забути. Головні питання з боку силових структур: як ідентифікувати, хто ліцензує, як відстежити, де база даних тощо. Це повністю руйнує головну ідею віртуального середовища – конфіденційність.
Чи зменшиться вартість крипти в разі запровадження ідентифікації власника? Обов’язково! Саме цим і пояснюються сум та нудьга криптоентузіастів під час дискусії з правоохоронцями.
У грудні 2020 року Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт №3637 «Про віртуальні активи». Проте найважливіших доповнень ми чекаємо до Цивільного та Податкового кодексів, а також актів контролюючих органів.
До речі, Національне агентство з питань запобігання корупції для мети декларування віднесло віртуальні активи (криптовалюту) до нематеріальних активів, якими, зокрема, також є патент на винахід, корисну модель, ноу-хау, промисловий зразок, права на торгову марку чи комерційне найменування, авторське право тощо.
Усе дозволено, що не заборонено, або Ми – чесні бізнесмени
Саме так власники віртуальних активів найчастіше відповідають на будь-які запитання правоохоронців.
Питання з’являються після того, як віртуальний актив залишає слід у реальному світі. Можете майнити, заробляти на курсах, отримувати оплату за товар та надані послуги чи інвестувати без обмежень, податків та ідентифікації. Проте «вихід у кеш», купівля речей – це трансформація віртуального активу в матеріальний.
Запевняємо, що запитання будуть у будь-якому разі, коли:
- протягом року за розрахунковим рахунком фізичної особи обсяг транзакцій становив близько мільйона і більше гривень;
- відбулося стрімке «збагачення» з набуттям у власність рухомого/нерухомого майна при відсутності адекватних доходів із пропорційною сплатою податків;
- ваш контакт або аккаунт виявлено в базі даних, яку перевіряють на причетність до вчинення тяжких злочинів.
На жаль, правоохоронці приходять тільки до трьох невтішних висновків. Це – прихована підприємницька діяльність, ухилення від сплати податків або легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом.
Іноді ми навіть чуємо: «Я готовий сплатити всі податки з отриманих готівкою коштів: 5% з обігу чи 18% згідно з ПДФО…». Але, знову ж таки, це питання Податковим кодексом не врегульовано, що зумовлює початок кримінального розслідування.
І хоча Конституція України передбачає презумпцію невинуватості, а обов’язок доказування покладено на правоохоронний орган, практика показує, що документальне обґрунтування легальності походження коштів – це турбота власника. Запит на формування податкової історії, а також обґрунтування походження коштів – це не вимоги для отримання статусу резидента в зарубіжній країні. Це – підстава для повернення вилучених коштів чи зняття арешту на майно в кримінальному провадженні.
Крадіжки з криптогаманця
Що найстрашніше? Загубити пароль і логін – так відповість той, хто з різних причин втратив доступ до свого криптогаманця або чий гаманець «обнулили» шахраї.
Хто має доступ до криптогаманця – той і власник крипти, що є в ньому. Після конфіденційності це – друга основа відносин з віртуальними активами.
З іншого боку, це основний шлях для крадіжки крипти.
Фішинг
Електронна скринька, що була використана для управляння гаманцем, постійно «бомбардується» спамом, серед якого іноді виявляються сервісні оповіщення криптобіржи, на якій обслуговується гаманець. Саме через такі листи сторонній користувач під виглядом «покращення роботи системи» може отримати код і доступ до гаманця від власника.
Найефективнішим у цьому разі є термінова комунікація з менеджером біржи для блокування гаманця та відстежування шляху переказу з метою блокування шахрайського гаманця. При цьому слід чітко розуміти можливості та обов’язки біржи згідно з її регламентом (статутом) при підозрілих операціях.
Маємо кейси, коли біржа після блокування гаманців запитувала у власника підтвердження факту звернення до «уповноважено державного органу» та початку «офіційного розслідування». І на це дається від 3 до 5 днів!
Такими документами були:
- заява про вчинення злочину з посвідченим нотаріально перекладом на англійську мову та з відміткою про реєстрацію в райвідділі поліції;
- витяг з ЕРДР також із посвідченим нотаріально перекладом. Будьте готові к тому, що кваліфікація злочинних дій відбудеться за найменш тяжкою статтею КК України. На цьому етапі – це не принципово;
- електронна пошта «уповноваженої державою особи». Врахуйте, що електронна скринька райвідділу поліції перевіряється вкрай рідко. Ефективніше надати скриньку слідчого підрозділу та попередити про можливий запит від біржи.
- надання сканкопій документів та листування в електронному вигляді з менеджером біржи – це повністю легальна та достатня процедура.
Будьте готові до того, що правоохоронці в жодному разі не виконуватимуть непритаманні їм (підозрілі) функції під час розслідування події:
- навіть якщо відома IP-адреса та геопозиція пристрою, який був задіяний у фішингу, наші правоохоронці не відправлятимуть доручення на затримання зловмисника колегам у Тайвань, Індію чи іншу країну;
- будьте готові підтвердити суму заподіяної шкоди шляхом отримання експертного висновку, де буде зазначено еквівалент шкоди в грошовій одиниці України;
- тяганина або відмова в реєстрації в ЄРДР заяви про злочин – поширене явище. Без зволікань слід скаржитися до суду, жодні запити за місцем реєстрації криптобіржи направлятися не будуть.
Проблеми на біржі
Пасивний дохід на коливаннях курсу криптовалют, зручне розрахункове обслуговування, комісійні доходи та відсотки – це основні послуги, які надає біржа власнику гаманця.
Історія знає випадки банкрутства криптобірж, коли було втрачено майже все безповоротно. У ситуацію навіть змушені були втрутитись уряди деяких держав. Проте з урахуванням неможливості встановлення дієвого контролю за активами біржи (ліквідаційною масою) і формування легального реєстру вимог кредиторів, ухвалюються ситуативні рішення, які не вирішують питання по суті.
Для того, щоб, знаходячись в Україні, розпочинати судові справи, наприклад, у штаті Делавер, контролювати їх та реагувати на актуальну інформацію, слід мати солідний фінансовий та часовий ресурс.
Радимо перед початком співпраці уважно ознайомитися з регламентом роботи біржи, отримати відгуки про її сервіси на профільних форумах та періодично моніторити інформаційний фон навколо біржи.
Що ще потрібно знати про податки
Декларують тільки суб’єкти декларування (держслужбовці, активісти, депутати тощо). Заявний принцип і добровільне декларування – лише в проєкті закону.
У чистому вигляді операції з криптою не обкладаються податками. Платимо податки тільки на підставі обороту за рахунком, якщо ФОП. Коли кошти надходять на рахунок і це за операції в крипті, то 19,5% загальна ставка податків на доходи фізосіб. Але їх ніхто не платить!
Відповідальності за операції з криптою немає. Є лише за незаконні дії, у яких з метою приховування слідів використовувалася крипта. наприклад:
- викуп за звільнення викрадених людей;
- оплата за відключення вірусу-здирника;
- фінансування тероризму;
- торгівля зброєю і наркотиками.
Управління (шахрайство) та випадкові втрати доступу
Почастішали випадки, коли особи, що надають послуги з управління криптогаманцями, укладають договори доручення в простій письмовій формі. На перший погляд все відкрито, правильно та прозоро. У договорі вказуються всі можливі та відомі дані про осіб, їхні права й обов’язки та предмет договору.
Проте чим і яким майном забезпечене належне виконання зобов’язань за договором у разі втрати криптовалюти виконавцем доручення? Оскільки серед об’єктів права власності криптовалюту Цивільний кодекс не визначає, то чи можливо визначати та забезпечувати зобов’язання в крипті?
Усі питання випливають із невизначеності статусу криптовалюти. Проте в разі наявності ознак шахрайства це не заважає проводити досудове розслідування за КПК України. Наявність заподіяної шкоди, що виражена в гривні, – достатня підстава для розслідування складу злочину, зокрема шахрайства, вчиненого шляхом обману або зловживання довірою.
Практика також знає випадки, коли внаслідок сервісного обслуговування комп’ютера чи ноутбука виконавець робіт отримував доступ до криптогаманця та перераховував кошти на свій гаманець.
Показовим є випадок, коли британець Джеймс Хаулс помилково викинув 2013 року в сміття жорсткий диск із ноутбука, на якому зберігався електронний гаманець із 7500 біткоїнами. За сьогоднішнім курсом долар/біткоїн – це просто захмарна сума! Влада Уельсу, попри неодноразові прохання Джеймса та обіцянки пожертвувати 25% крипти, так і не дозволила йому провести пошуки на сміттєзвалищі.
Хто першим розмістить на фасаді будівлі вивіску «Обмін валют. Криптообмін», той стане мільярдером. Такий вислів поширений у криптосередовищі. Сьогодні НБУ – це нездоланна глиба на шляху визначення статусу крипти як способу оплати за товар чи послугу.
З урахуванням відсутності нормативного регулювання, причетність до операцій з віртуальними активами (криптою) розглядається як безумовний кримінальний ризик, що й змушує операції з переходу крипти в кеш і навпаки пристосовувати їх під наявні правові механізми. Неврегульованість – це рушій розвитку та підвищений ризик одночасно. Наразі рушій розвитку сильніше за стримувальні ризики.
Чи готовий ринок операцій із віртуальними активами (криптовалютою) легалізуватись і сплачувати податки ціною проходження ідентифікації та декларування? Покаже час. Проте, втративши вказані беззаперечні переваги перед фіатною валютою, криптовалюта обов’язково втратить свою цінність та привабливість для користувачів.
